Книга Йова 13:1—28
13 Усе це бачило моє око,чуло моє вухо і зрозуміло це.
2 Те, що знаєте ви, я теж знаю,бо я не гірший за вас.
3 Але хотів би я радше говорити із самим Всемогутнім,хотів би обстоювати свою справу перед Богом.+
4 Ви ж заплямовуєте мене своєю брехнею,всі ви — лікарі, ні до чого не здатні.+
5 Якби ви мовчали,це було б мудро з вашого боку.+
6 Прошу, послухайте, що я скажу,і на благання моїх уст зверніть увагу.
7 Чи ви хочете захистити Бога несправедливими словами?
Чи обманом хочете його оборонити?
8 Чи ви станете на його бік*,чи будете в суді заступатися за Бога правдивого?
9 Що буде, коли він вас перевірить?+
Чи ж ви його обманете, наче смертну людину?
10 Він обов’язково вам докорить,якщо ви потай ставитесь до одних людей ліпше, ніж до інших.+
11 Хіба його велич вас не злякаєі не охопить вас страх перед ним?
12 Ваші мудрі* слова — як попіл,ваш захист* такий непевний, як захист з глини.
13 Помовчіть, щоб я міг говорити,а тоді — хай буде, що буде!
14 Чому я наражаю себе на небезпеку*?
Чому ризикую своїм життям*?
15 Навіть якби Бог заподіяв мені смерть, я все одно чекав би,+я обстоював би свою справу* перед ним.
16 І він став би моїм спасінням,+бо перед ним не може з’явитися жоден безбожний*.+
17 Уважно вислухайте мої слова,прислу́хайтеся до того, що я говорю.
18 Ось я підготував свою судову справуі знаю, що правда на моєму боці.
19 Хто буде сперечатись зі мною?
Якщо я і далі мовчатиму, то помру*!
20 Боже, прошу тебе лише про дві речі*,і тоді я не ховатимусь від тебе:
21 віддали від мене свою важку руку,і хай страх перед тобою не проймає мене.+
22 Клич — і я тобі відповім,або ж я говоритиму, а ти дай мені відповідь.
23 У чому провини мої і гріхи?
Вияви мені переступи мої і мій гріх.
24 Чому ти ховаєш обличчя своє+і вважаєш мене своїм ворогом?+
25 Невже змусиш тремтіти зі страху листок, що його вітер несе?
Невже будеш гнатися за сухою соломиною?
26 Ти записуєш дошкульні звинувачення проти мене,змушуєш відповідати за гріхи, які я скоїв у юності.
27 Ти забив у колодки мої ноги,старанно досліджуєш усі мої дорогиі обводиш кожен мій слід.
28 Тож людина* розпадається, мов зігнила,наче одяг, з’їдений міллю.
Примітки
^ Або «будете ставитися до нього небезсторонньо».
^ Або «незабутні».
^ Букв. «виступи на щитах».
^ Букв. «ношу свою плоть у зубах».
^ Букв. «кладу свою душу на свою долоню».
^ Або «захищав свої дороги».
^ Або «жоден відступник».
^ Або, можливо, «якщо хтось може, то я мовчатиму і помру».
^ Букв. «лише дві речі не роби мені».
^ Букв. «він». Можливо, стосується Йова.
