Книга Йова 19:1—29

  • Відповідь Йова (1–29)

    • Відкидає докори своїх «приятелів» (1–6)

    • Каже, що всі його покинули (13–19)

    • «Викупник мій живий» (25)

19  І відповів Йов:  «Аж доки ви будете дратувати мою душу*+і словами душити мене?+   Уже десятий раз ви мені докоряєте*і не соромитесь з мене знущатися.+   Навіть якщо я провинився,то провина моя залишиться на мені.   Ви постійно звеличуєтесь наді мноюі твердите, що свою ганьбу я заслужив,   але знайте, що сам Бог увів мене в омануі піймав у мисливську сітку.   Ось я кричу: “Насилля!” — але ніхто не озивається,+волаю про допомогу, та справедливості немає.+   Мою стежку він перегородив муром, і я не можу пройти,дороги мої вкрив темрявою.+   Він забрав від мене славуі зняв вінець з моєї голови. 10  Звідусіль він трощить мене, доки я не загину,надію мою вириває, мов дерево. 11  Він гнівом на мене розпалюєтьсяі своїм ворогом вважає.+ 12  Війська його збираються і беруть мене в облогу,стають табором довкола мого намету. 13  Він віддалив від мене моїх братів,і знайомі відцурались мене.+ 14  Зникли мої близькі приятелі*,забули про мене люди, яких я добре знав.+ 15  Гості в домі моєму+ і навіть рабині вважають мене за сторонню людину,в їхніх очах я став чужинцем. 16  Кличу я свого слугу, та він не відповідає,устами своїми благаю, щоб він мені поспівчував. 17  Мій подих став огидним дружині моїй,+запах мій зробився смородом для моїх братів*. 18  Навіть діти малі зневажають мене,тільки-но підведусь, як вони з мене глузують. 19  Бридяться мною всі близькі друзі,+і ті, кого я любив, обернулись проти мене.+ 20  Мої кістки прилипають до шкіри та плоті,+я ледве рятуюсь від смерті*. 21  Змилосердьтеся наді мною, змилосердьтеся, приятелі мої,адже мене торкнулася Божа рука.+ 22  Навіщо й ви переслідуєте мене так, як Бог,+і нападаєте на мене безперестанку*?+ 23  О, якби слова мої були записані! О, якби написали їх у книзі! 24  Якби залізним різцем і свинцемвони назавжди були вирізьблені на скелі! 25  Адже я добре знаю, що викупник мій+ живий,він прийде потім і встане над землею*. 26  Хоча знищилась моя шкіра,я ще в тілі своєму побачу Бога — 27  сам я побачу його,будуть дивитись на нього очі мої, а не очі когось іншого.+ Але глибоко всередині я дуже пригноблений*! 28  Ви говорите: “Як же це ми переслідуємо його?”+ —і вважаєте, ніби причина всього в мені. 29  Бійтеся меча,+адже меч карає тих, хто грішить,і знайте, що є суддя».+

Примітки

Або «дратувати мене». Див. глосарій.
Або «мене ображаєте».
Або «мої родичі».
Букв. «синів моєї утроби», тобто утроби, яка мене народила (утроби моєї матері).
Букв. «рятуюсь зі шкірою своїх зубів».
Букв. «не наситились моєю плоттю».
Букв. «над порохом (на поросі)».
Або «відмовили мої нирки».