Книга Йова 21:1—34

  • Відповідь Йова (1–34)

    • Чому неправедні процвітають? (7–13)

    • Викриває своїх «розрадників» (27–34)

21  І відповів Йов:  «Послухайте уважно, що я скажу,і цим мене потіште.   Потерпіть, поки я говоритиму,а коли закінчу, тоді насміхайтеся з мене.+   Хіба я скаржуся людині? Ні, якби так було, я* не залишався б спокійним.   Погляньте на мене і дивіться приголомшено,покладіть руку собі на уста.   Коли я думаю про це, мене огортає неспокійі все моє тіло тремтить.   Чому неправедні живуть,+доживають до старості і стають багатими*?+   Діти їхні завжди з ними,і нащадків своїх вони бачать.   Вони живуть у своїх домах безпечно, без страху,+і Бог не карає їх своєю різкою. 10  Бики їхні завжди плідні,корови теляться і не скидають. 11  Їхні хлопчики бігають, мов отара,діти їхні радісно стрибають. 12  Голосно співають вони під бубон та арфу,веселяться під звуки флейти*.+ 13  Вони у вдоволенні проживають свої дніі спокійно* сходять у могилу*. 14  Говорять вони до правдивого Бога: “Залиш нас! Не хочемо пізнавати дороги твої.+ 15  Хто такий Всемогутній, щоб ми служили йому?+ Яка користь знати його?”+ 16  Але я знаю, що їхній добробут не залежить від них.+ Я ж далекий від думок* неправедних людей.+ 17  Хіба часто гасне світильник грішників?+ Хіба часто спадає на них лихо? І хіба часто Бог у своїм гніві їх нищить? 18  Хіба стають вони мов солома на вітрі,наче полова, підхоплена вихором? 19  Бог прибереже покарання людини для її синів. Але нехай Бог відплатить їй так, що вона це відчує.+ 20  Нехай вона на власні очі побачить своє знищенняі нехай п’є гнів Всемогутнього.+ 21  Хіба вона переймається тим, що станеться з її нащадками, коли її вже не буде,якщо кількість її місяців скоротиться*?+ 22  Чи може хтось навчати мудрості Бога*,+який судить навіть тих, хто високо стоїть?+ 23  Один помирає в повній силі,+не маючи ні турбот, ні тривог,+ 24  коли стегна його жиром налитіі його кістки міцні*. 25  А інший помирає у глибокому смутку*,не скуштувавши добра. 26  Вони разом ляжуть у порох,+і хробаки покриють їх обох.+ 27  Що ж, я добре знаю ваші думкиі ваші заміри скривдити мене*.+ 28  Бо ви кажете: “Де дім знатної людини? Де намет неправедного, в якому він жив?”+ 29  Хіба ви не розпитували мандрівників? Чи ви не розглядали уважно їхніх спостережень*, 30  що в день лиха неправедного щадятьі в день люті він рятується? 31  Хто йому докорить за діла йогоі хто йому відплатить за те, що він зробив? 32  Його віднесуть на кладовище,і над могилою його будуть пильнувати. 33  Для нього стане приємною земля в долині*,+за ним піде весь людський рід*,+та й тим, хто пішов перед ним, теж немає ліку. 34  Навіщо ви потішаєте мене пустими словами?+ У тому, що ви говорите, сама брехня!»

Примітки

Букв. «мій дух».
Або «могутніми».
Або «сопілки».
Або «в одну мить», тобто помирають швидко і безболісно.
Або «шео́л», тобто спільну могилу людства. Див. глосарій.
Або «порад; підступних планів».
Або «скоротиться вдвоє».
Або «чогось навчити Бога».
Букв. «кістковий мозок вологий».
Або «з гіркою душею».
Або, можливо, «повестися зі мною жорстоко».
Букв. «знаків».
Або «ваді». Див. глосарій.
Букв. «він потягне все людство за собою».