Книга Йова 29:1—25
29 І Йов продовжив говорити:
2 «О, якби життя моє було як за місяців давніх,як у дні, коли Бог охороняв мене,
3 коли світильник його світив над моєю головою,коли його світло вело мене через темряву,+
4 коли я був у* розквіті сил,коли Бог був мені близьким другом і перебував у моєму наметі,+
5 коли Всемогутній був ще зі мноюі мої діти* були довкола мене,
6 коли ноги мої у маслі купалисяі потоки олії на мене зі скелі текли.+
7 Коли я виходив до брами міської+і на ринковій площі сідав,+
8 юнаки бачили мене і відходили вбік*,навіть старі підводились і стояли.+
9 Князі стримували свої словай уста затуляли долонею.
10 Голос знатних людей замовкав,і язик прилипав їм до піднебіння.
11 Хто мене чув, той добре відгукувався про мене,і хто мене бачив, свідчив добре про мене.
12 Бо визволяв я бідного, який благав про допомогу,+а також сироту* і кожного, хто не мав помічника.+
13 Благословляв мене той, кого я рятував від загибелі,+серце вдови я розвеселяв.+
14 Я одягався в праведність, і вона була моїм вбранням.
Справедливість була для мене мов довгий одяг* і тюрбан.
15 Я ставав очима для сліпогоі ногами для кульгавого.
16 Був я батьком для бідних+і вникав у судову справу незнайомців.+
17 Я злочинцю щелепи ламав+і здобич з його зубів виривав.
18 Говорив я: “Помру у своєму домі*,+і днів моїх буде багато, як піщинок.
19 Коріння моє сягатиме води,і роса залишатиметься на гілках моїх усю ніч.
20 Моя слава не в’яне,і лук у руці моїй стрілятиме ще не раз”.
21 Мене слухали і чекали моїх слів,мовчки очікували моєї поради.+
22 Після мене вже ніхто не мав що сказати,і слова мої були приємні* для їхніх вух.
23 Чекали мене, як дощу,і відкривали свої уста, як для дощу весняного.+
24 Коли я ласкаво до людей усміхався, вони не могли повірити,і світло на обличчі моєму заспокоювало їх*.
25 Я давав їм настанови, як їхній голова,я жив наче цар серед своїх військ+і був розрадником для тих, хто в жалобі.+
Примітки
^ Букв. «у дні».
^ Або «слуги».
^ Букв. «ховалися».
^ Або «дитину, яка залишилася без батька».
^ Або «безрукавий халат».
^ Букв. «у своєму гнізді».
^ Букв. «падали краплями».
^ Або, можливо, «вони не затьмарювали світла мого обличчя».
