Книга Йова 31:1—40
31 Угоду я склав зі своїми очима,+то як би посмів задивлятись на дівчину*?+
2 Яку частку я мав би від Бога, котрий угорі,який спадок від Всемогутнього, що на висоті?
3 Хіба злочинця не чекає лихо,а кривдників — нещастя?+
4 Хіба він не бачить доріг моїх+і не рахує всіх моїх кроків?
5 Хіба я колись ходив дорогами неправди*?
Хіба ноги мої спішили до обману?+
6 Нехай Бог зважить мене на точних терезах,+тоді він побачить, що я непорочний.+
7 Якщо стопи мої збочують з дороги,+серце йде за моїми очима+або руки мої стали нечистими,
8 то нехай посіяне мною їсть інший+і хай те, що я посадив, буде викоренене*.
9 Якщо котрась жінка звела моє серце+і я чатував+ біля дверей дому свого ближнього,
10 то хай дружина моя меле зерно для іншогоі хай з нею сплять інші чоловіки*.+
11 Бо це було б ганебною поведінкою,провиною, за яку карає суд.+
12 Це був би вогонь, який би все пожер і знищив*,+який би поглинув з корінням* усі мої плоди.
13 Якщо я відмовляв у справедливості своєму слузі або служниці,коли вони скаржилися* на мене,
14 то що я робитиму, коли Бог виступить* проти мене?
Що йому відповім, коли він вимагатиме звіту?+
15 Хіба той, хто створив мене в утробі, не створив і їх?+
Хіба не один і той самий сформував нас, перш ніж ми народилися*?+
16 Якщо я відмовляв бідним у їхніх проханнях+і засмучував очі вдови*,+
17 якщо я сам їві з сиротами не ділився,+
18 (хоча від днів молодості моєї сирота* виростав у мене, як в батька,і, скільки себе пам’ятаю*, я дбав про вдову*),
19 якщо я бачив людину, яка гине, бо не має одягу,або бідного, якому нічим накритися,+
20 якщо він* не благословляв мене,+гріючись вовною моїх овець,
21 якщо я погрожував кулаком сироті,+коли йому була потрібна допомога при міській брамі*,+
22 то нехай моя рука* відпаде від плеча,хай моя рука від ліктя відламається*.
23 Я ж боявся лиха від Богаі перед його величчю схилявся.
24 Якщо я покладався на золотоабо казав до щирого золота: “Ти моя безпека!”+ —
25 і радів, що маю велике багатство,+що я надбав чимало майна,+
26 якщо я дивився на сонце*, коли воно сяяло,або на місяць, який плив величаво,+
27 і серце моє спокушалось таємно,і я цілував свою руку, поклоняючись їм,+
28 то це теж було б провиною, за яку карає суд,адже тоді я зрікся б правдивого Бога, який угорі.
29 Хіба я радів загибелі мого ворога+і таємно зловтішався, що його спіткало лихо?
30 Я не дозволяв устам своїм грішити,накликаючи прокляття на нього*.+
31 Хіба в моєму наметі не говорили:
“Хто знайде людину, яку б він не наситив*?”+
32 Ніхто чужий* не залишався ночувати надворі,+мої двері завжди були відкриті для подорожнього.
33 Хіба я затаював свої переступи, як інші,+ховаючи провину за пазухою?
34 Хіба я лякався натовпу,боявся зневаги інших родин,мовчав і не виходив за двері?
35 О, якби хтось вислухав мене,+я підписався б під кожним своїм словом*!
Нехай Всемогутній мені відповість!+
Якби ж той, хто судиться зі мною, написав свої звинувачення!
36 Я обов’язково носив би їх на плечі,одягнув би собі на голову, як величну корону.
37 Я дав би йому звіт за кожен свій крок,я підійшов би до нього впевнено, наче князь.
38 Якщо моя земля волала, жаліючись на мене,і всі її борозни плакали разом,
39 якщо я споживав плоди цієї землі, не давши грошей,+або доводив до розпачу її власників*,+
40 то нехай замість пшениці виростуть мені терни,а замість ячменю — смердючі бур’яни».
Слова Йова закінчились.
Примітки
^ Або «виявляти неналежну увагу дівчині».
^ Або, можливо, «з людьми неправдивими».
^ Або «хай нащадки мої будуть викоренені».
^ Букв. «хай інші чоловіки стають на коліна над нею».
^ Букв. «їсть (пожирає) до знищення».
^ Або «викоренив».
^ Або «судилися».
^ Букв. «підніметься».
^ Букв. «в утробі».
^ Букв. «робив очі вдови слабими».
^ Букв. «від утроби своєї матері».
^ Букв. «неї».
^ Букв. «він».
^ Букв. «його стегна».
^ Або, можливо, «коли я бачив, що мене підтримують біля міської брами».
^ Або «лопатка».
^ Або «зламається в суглобі; відламається від своєї верхньої кістки».
^ Букв. «світло».
^ Або «душу».
^ Букв. «не наситив м’ясом».
^ Або «чужинець».
^ Або «ось мій підпис».
^ Або «душу її власників».
