Книга Йова 31:1—40

  • Йов захищає свою непорочність (1–40)

    • «Угоду я склав зі своїми очима» (1)

    • «Нехай Бог зважить мене» (6)

    • Не був перелюбником (9–12)

    • Не любив грошей (24, 25)

    • Не поклонявся ідолам (26–28)

31  Угоду я склав зі своїми очима,+то як би посмів задивлятись на дівчину*?+   Яку частку я мав би від Бога, котрий угорі,який спадок від Всемогутнього, що на висоті?   Хіба злочинця не чекає лихо,а кривдників — нещастя?+   Хіба він не бачить доріг моїх+і не рахує всіх моїх кроків?   Хіба я колись ходив дорогами неправди*? Хіба ноги мої спішили до обману?+   Нехай Бог зважить мене на точних терезах,+тоді він побачить, що я непорочний.+   Якщо стопи мої збочують з дороги,+серце йде за моїми очима+або руки мої стали нечистими,   то нехай посіяне мною їсть інший+і хай те, що я посадив, буде викоренене*.   Якщо котрась жінка звела моє серце+і я чатував+ біля дверей дому свого ближнього, 10  то хай дружина моя меле зерно для іншогоі хай з нею сплять інші чоловіки*.+ 11  Бо це було б ганебною поведінкою,провиною, за яку карає суд.+ 12  Це був би вогонь, який би все пожер і знищив*,+який би поглинув з корінням* усі мої плоди. 13  Якщо я відмовляв у справедливості своєму слузі або служниці,коли вони скаржилися* на мене, 14  то що я робитиму, коли Бог виступить* проти мене? Що йому відповім, коли він вимагатиме звіту?+ 15  Хіба той, хто створив мене в утробі, не створив і їх?+ Хіба не один і той самий сформував нас, перш ніж ми народилися*?+ 16  Якщо я відмовляв бідним у їхніх проханнях+і засмучував очі вдови*,+ 17  якщо я сам їві з сиротами не ділився,+ 18  (хоча від днів молодості моєї сирота* виростав у мене, як в батька,і, скільки себе пам’ятаю*, я дбав про вдову*), 19  якщо я бачив людину, яка гине, бо не має одягу,або бідного, якому нічим накритися,+ 20  якщо він* не благословляв мене,+гріючись вовною моїх овець, 21  якщо я погрожував кулаком сироті,+коли йому була потрібна допомога при міській брамі*,+ 22  то нехай моя рука* відпаде від плеча,хай моя рука від ліктя відламається*. 23  Я ж боявся лиха від Богаі перед його величчю схилявся. 24  Якщо я покладався на золотоабо казав до щирого золота: “Ти моя безпека!”+ — 25  і радів, що маю велике багатство,+що я надбав чимало майна,+ 26  якщо я дивився на сонце*, коли воно сяяло,або на місяць, який плив величаво,+ 27  і серце моє спокушалось таємно,і я цілував свою руку, поклоняючись їм,+ 28  то це теж було б провиною, за яку карає суд,адже тоді я зрікся б правдивого Бога, який угорі. 29  Хіба я радів загибелі мого ворога+і таємно зловтішався, що його спіткало лихо? 30  Я не дозволяв устам своїм грішити,накликаючи прокляття на нього*.+ 31  Хіба в моєму наметі не говорили: “Хто знайде людину, яку б він не наситив*?”+ 32  Ніхто чужий* не залишався ночувати надворі,+мої двері завжди були відкриті для подорожнього. 33  Хіба я затаював свої переступи, як інші,+ховаючи провину за пазухою? 34  Хіба я лякався натовпу,боявся зневаги інших родин,мовчав і не виходив за двері? 35  О, якби хтось вислухав мене,+я підписався б під кожним своїм словом*! Нехай Всемогутній мені відповість!+ Якби ж той, хто судиться зі мною, написав свої звинувачення! 36  Я обов’язково носив би їх на плечі,одягнув би собі на голову, як величну корону. 37  Я дав би йому звіт за кожен свій крок,я підійшов би до нього впевнено, наче князь. 38  Якщо моя земля волала, жаліючись на мене,і всі її борозни плакали разом, 39  якщо я споживав плоди цієї землі, не давши грошей,+або доводив до розпачу її власників*,+ 40  то нехай замість пшениці виростуть мені терни,а замість ячменю — смердючі бур’яни». Слова Йова закінчились.

Примітки

Або «виявляти неналежну увагу дівчині».
Або, можливо, «з людьми неправдивими».
Або «хай нащадки мої будуть викоренені».
Букв. «хай інші чоловіки стають на коліна над нею».
Букв. «їсть (пожирає) до знищення».
Або «викоренив».
Або «судилися».
Букв. «підніметься».
Букв. «в утробі».
Букв. «робив очі вдови слабими».
Букв. «від утроби своєї матері».
Букв. «неї».
Букв. «він».
Букв. «його стегна».
Або, можливо, «коли я бачив, що мене підтримують біля міської брами».
Або «лопатка».
Або «зламається в суглобі; відламається від своєї верхньої кістки».
Букв. «світло».
Або «душу».
Букв. «не наситив м’ясом».
Або «чужинець».
Або «ось мій підпис».
Або «душу її власників».