Книга Йова 40:1—24

  • Єгова продовжує ставити запитання (1–24)

    • Йов визнає, що йому нı́чого сказати (3–5)

    • «Чи ти заперечиш мою справедливість?» (8)

    • Бог описує силу бегемота (15–24)

40  І Єгова відповідав Йову далі:   «Чи може людина звинувачувати Всемогутнього і сперечатися з ним?+ Нехай відповість той, хто хоче Богові докоряти».+  І Йов сказав Єгові:   «Я такий нікчемний,+що ж тобі відповім? Кладу я руку собі на уста.+   Я раз говорив, але вже не маю що відповісти,говорив удруге, але більше не буду нічого казати».  Тоді Єгова сказав Йову з-посеред бурі:+   «А тепер, прошу тебе, підпережись як чоловік. Я буду запитувати, а ти розповідай мені.+   Чи ти заперечиш* мою справедливість? Невже будеш звинувачувати мене, щоб себе оправдати?+   Чи рука твоя така ж могутня, як рука правдивого Бога?+ Чи може твій голос гриміти так, як його?+ 10  Прошу, прикрась себе славою і величністю,зодягнись у велич і пишноту. 11  Покажи свою лютість і гнів,подивись на всіх пихатих і принизь їх. 12  Подивись на всіх пихатих і впокори їх,розтопчи неправедних на місці. 13  Сховай їх усіх у порох,замкни їх* у місці мороку. 14  Тоді навіть я визнаю*,що права рука твоя може тебе рятувати. 15  Подивись на бегемота, котрого я створив, як і тебе. Він їсть траву, наче бик. 16  Його велика сила — у стегнах,його могутність — у м’язах живота. 17  Він випростовує свій хвіст, що міцний, немов кедр,сухожилля на стегнах у нього переплетені. 18  Кістки його — мідні труби,його ноги — мов стовпи з кутого заліза. 19  Він посідає перше місце* серед Божих діл,тільки Творець може підняти на нього свій меч. 20  Йому приносять свій плід гори,де бавиться вся звірина. 21  Ховається він серед очерету в болоті,вилежується під лотосовими деревами. 22  Вони ховають його у своїй тіні,тополі в долині* обступають його. 23  Якщо розбурхується ріка, він не лякається,навіть якби Йордан+ ринув у пащу йому, він був би спокійний. 24  Чи може хтось схопити його, коли він дивиться? Чи може гаком* йому ніздрі пробити?

Примітки

Або «зведеш нанівець».
Букв. «їхні обличчя».
Або «похвалю тебе».
Букв. «це початок».
Або «ваді». Див. глосарій.
Букв. «пасткою».