Книга Йони 2:1—10

  • Йона молиться в череві риби (1–9)

  • Риба викидає Йону на берег (10)

2  Опинившись у череві риби, Йо́на почав молитися до свого Бога Єгови.+  Він сказав: «У го́рі я кликав Єгову, і він мені відповів.+ З глибини* могили* я волав про допомогу,+і ти почув мій голос.   Коли ти кинув мене в глибочінь, у серце моря,поглинула мене течія.+ Усі твої могутні хвилі прокотилися наді мною.+   І я сказав: “Я зник з-перед твоїх очей! Чи побачу я знову твій святий храм?”   Во́ди поглинули мене, і над життям моїм нависла небезпека*.+ Водна глибочінь оточила мене,водорості обплутали мою голову.   Я спустився до гірських основ,засуви землі зачинилися наді мною навічно. Але ти, Єгово, мій Боже, підняв мене живим з могильної ями.+   Коли моє життя* згасало, я згадав Єгову.+ Тоді молитва моя долинула до тебе, у твій святий храм.+   Ті, хто шанує нікчемних ідолів, зрікаються джерела відданої любові*.   Я ж зі словами подяки принесу тобі жертву. Я виконаю те, що пообіцяв.+ Спасіння — від Єгови».+ 10  Згодом Єгова звелів рибі — і вона викинула з себе Йо́ну на берег.

Примітки

Букв. «утроби».
Або «шео́лу», тобто спільної могили людства. Див. глосарій.
Або «води огорнули мене аж до душі».
Або «душа».
Або, можливо, «зрікаються своєї відданості».