Книга Малахії 1:1—14

  • Єгова любить свій народ (1–5)

  • Священики приносять негідні жертви (6–14)

    • Боже ім’я буде звеличене серед народів (11)

1  Звістка. Слово Єгови про Ізра́їль, передане через Малахı́ю*:  «“Я ставився до вас з любов’ю”,+ — говорить Єгова. Та ви питаєте: “І в чому ж виявлялась твоя любов?”» «Хіба Ісав не був братом Якова?+ — промовляє Єгова.— Але я полюбив Якова,  а Ісава зненавидів.+ Я спустошив його гори+ і віддав його спадщину пустельним шакалам».+  «Едо́м каже: “Ми розбиті, але повернемося і відбудуємо руїни”. Через це так промовляє Єгова, Бог військ*: “Вони побудують, а я зруйную. І будуть люди називати їхній край землею зла, а їх самих — народом, який Єгова засудив навіки.+  Ви на власні очі побачите це і скажете: «Хай Єгова буде звеличений по всій землі Ізра́їля!»”»  «“Син шанує батька,+ а слуга — свого пана. Тож, якщо я батько,+ чому ви не віддаєте мені належної пошани?+ І, якщо я пан*, чому не боїтеся* мене?” — говорю я, Єгова, Бог військ, до вас, священики, що зневажаєте моє ім’я.+ Але ви запитуєте: “Чим ми зневажаємо твоє ім’я?”  Тим, що приносите на мій жертовник опоганену їжу*. Ви говорите: “Чим ми опоганюємо тебе?” Тим, що кажете: “Стіл Єгови+ можна зневажати”.  Ви приносите в жертву сліпу тварину і кажете: “У цьому немає нічого поганого”, приносите кульгаву або хвору і теж говорите: “У цьому немає нічого поганого”».+ «Принеси-но таке намісникові. Чи він буде тобою задоволений? Чи поставиться до тебе прихильно?» — промовляє Єгова, Бог військ.  «А тепер, прошу, благайте* Бога, щоб він змилувався над нами. Хіба він виявить комусь із вас ласку, якщо ви приносите такі жертви?» — говорить Єгова, Бог військ. 10  «Чи хоч один з вас сам захоче закрити двері*?+ Таж без плати ви навіть не запалите вогню на моєму жертовнику.+ Я невдоволений вами,— каже Єгова, Бог військ,— і ваші приношення мені неприємні».+ 11  «Від сходу до заходу* моє ім’я буде звеличуватися серед народів.+ Всюди здійматиметься дим від жертв і складатимуться приношення, чистий дар моєму імені, бо ім’я моє буде звеличуватися поміж народами»,+ — промовляє Єгова, Бог військ. 12  «Але ви оскверняєте його*,+ кажучи: “Стіл Єгови можна опоганювати, і приношення, що на ньому,— нічого не варта їжа”.+ 13  Ви говорите: “Яка то мука!” — і презирливо пирхаєте»,— промовляє Єгова, Бог військ. «Ви приносите в дар крадених, кульгавих та хворих тварин. Чи прийму я це з ваших рук?»+ — запитує Єгова. 14  «Хай буде проклятий чоловік підступний, який має в отарі здорового самця, але, давши обітницю, приносить у жертву Єгові хворого*. Таж я величний Цар,+ — каже Єгова, Бог військ,— і моє ім’я вселятиме народам благоговійний страх».+

Примітки

Озн. «мій посланець».
Або «величний пан».
Або «не поважаєте».
Букв. «хліб».
Або «пом’якшіть лице».
Очевидно, закрити двері храму, виконуючи свій обов’язок.
Або «від сходу сонця до його заходу».
Або, можливо, «оскверняєте мене».
Або «з вадою».