Євангеліє від Марка 11:1—33
11 Коли вони наближалися до околиць Єрусалима, до Вітфа́гії та Віфа́нії,+ що на Оливковій горі, Ісус послав поперед себе двох учнів+
2 і наказав їм: «Підіть у село, що перед вами. Як тільки ввійдете туди, знайдете прив’язане осля, на якому ще не сиділа жодна людина. Відв’яжіть його й приведіть.
3 А якщо хтось запитає вас: “Навіщо ви відв’язуєте його?” — скажіть: “Воно потрібне Господу, але він відразу його поверне”».
4 Вони пішли і на бічній вулиці знайшли осля, прив’язане коло дверей дому, і відв’язали його.+
5 Але декотрі люди, які там стояли, запитали: «Що ви робите? Навіщо відв’язуєте осля?»
6 Учні відповіли так, як сказав Ісус, і ті їх відпустили.
7 Тож осля+ привели до Ісуса, і, коли поклали на нього одяг, Ісус сів зверху.+
8 Тоді багато людей стелили на дорозі свій одяг, а інші — зрізане на полях віття.+
9 Крім того, ті, що йшли попереду та ззаду, вигукували: «Молимо, спаси!+ Благословенний той, хто йде в ім’я Єгови*!+
10 Благословенне прийдешнє Царство батька нашого, Давида!+ Молимо тебе, той, хто на небі, спаси його!»
11 Коли ж Ісус в’їхав до Єрусалима, то ввійшов у храм і почав усе довкола оглядати; а оскільки вже була пізня година, він пішов разом з дванадцятьма до Віфа́нії.+
12 Наступного дня, коли вони вийшли з Віфа́нії, Ісус зголоднів.+
13 Побачивши здалека фігове дерево, вкрите листям, він підійшов, щоб подивитись, чи є на ньому плоди, але не знайшов нічого, крім листя, бо це не була пора для фіг.
14 Тож Ісус сказав: «Нехай ніхто ніколи більше не їсть твоїх плодів!»+ А учні все це чули.
15 Зрештою вони прийшли до Єрусалима. Там він ввійшов у храм і почав виганяти продавців і покупців. Він також поперекидав столи міняльників та лавки тих, хто продавав голубів,+
16 і заборонив переносити через храм будь-які речі.
17 При цьому він навчав і казав їм: «Хіба не написано: “Мій дім називатиметься домом молитви для всіх народів”?+ Ви ж зробили з нього печеру розбійників».+
18 Коли це почули старші священики й книжники, то стали шукати можливості вбити Ісуса.+ Вони боялися його, тому що весь натовп був вражений його навчанням.+
19 А як почало вечоріти, вони вийшли з міста.
20 Наступного дня, проходячи рано-вранці повз фігове дерево, вони побачили, що воно засохло аж до самого коріння.+
21 Петро, пригадавши, що сталося за день до того, звернувся до Ісуса: «Учителю*, поглянь! Фігове дерево, яке ти прокляв, засохло».+
22 Ісус на це відповів: «Майте віру в Бога.
23 Правду кажу вам: якщо хтось скаже цій горі: “Піднімись і кинься в море”,— і не засумнівається у своєму серці, а буде вірити, що його слова виконаються, то так і станеться.+
24 Тому кажу вам: про що молитесь і просите, вірте, що вже отримали, і обов’язково отримаєте.+
25 А як стоїте й молитеся, прощайте все, що маєте проти інших, аби ваш Батько, який у небі, прощав і ваші проступки».+
26 *——
27 І прийшли вони знову до Єрусалима. А коли Ісус ходив у храмі, підійшли старші священики, книжники й старійшини
28 і запитали його: «Якою владою ти чиниш все це? І хто дав тобі таку владу?»+
29 У відповідь Ісус сказав: «І я вас про щось запитаю. Якщо відповісте, то я вам скажу, якою владою чиню все це.
30 Звідки Іван отримав владу хрестити:+ з неба чи від людей*? Скажіть».+
31 Тож вони почали розмірковувати між собою: «Якщо скажемо: “З неба”, він запитає: “Чому ж ви йому не повірили?”
32 Але як ми скажемо: “Від людей”?» Вони боялися натовпу, бо всі вважали, що Іван дійсно був пророком.+
33 Тож вони відповіли Ісусу: «Не знаємо». Ісус промовив: «І я вам не скажу, якою владою чиню все це».
