Євангеліє від Марка 2:1—28
2 Через декілька днів Ісус знову прийшов до Капернау́ма, і поширилася звістка, що він удома.+
2 До нього зійшлося так багато людей, що навіть біля дверей не залишилося місця, і він почав розповідати їм добру новину.+
3 Тоді четверо чоловіків принесли до нього паралізованого.+
4 Але оскільки через натовп вони не могли піднести його до Ісуса, то розібрали над ним дах, зробили* отвір і через нього опустили ноші з хворим.
5 Побачивши їхню віру,+ Ісус сказав паралізованому: «Дитино, твої гріхи прощено».+
6 Були там деякі книжники; вони сиділи й міркували в серці:+
7 «Чому цей чоловік так говорить? Він зневажає Бога. Хто може прощати гріхи, крім самого Бога?»+
8 Ісус же, відразу розпізнавши своїм духом, про що вони міркували, сказав: «Чому ви розмірковуєте так у своїх серцях?+
9 Що́ простіше сказати паралізованому: “Твої гріхи прощено” чи “Встань, візьми свої ноші і йди”?
10 Але я хочу, щоб ви знали: Син людський+ має владу прощати на землі гріхи».+ Після того Ісус сказав паралізованому:
11 «Кажу тобі, встань, візьми свої ноші і йди додому».
12 Тож він встав, відразу взяв ноші і на очах у всіх вийшов. А люди були надзвичайно вражені й прославляли Бога, говорячи: «Ми ще ніколи такого не бачили!»+
13 Потім Ісус знову вийшов до моря. До нього стали сходитися люди, і він їх навчав.
14 Коли він пішов далі, то побачив Ле́вія, Алфе́євого сина, який сидів у конторі, де збирали податки, і сказав йому: «Будь моїм учнем і йди за мною». Той встав і пішов за ним.+
15 Пізніше Ісус та учні їли* в його домі, і з ними було також чимало збирачів податків та грішників, бо багато з них стали Ісусовими послідовниками.+
16 А коли книжники з-посеред фарисеїв побачили, що він їсть із грішниками та збирачами податків, то почали говорити його учням: «Він що, їсть зі збирачами податків і грішниками?»
17 Почувши це, Ісус промовив до них: «Здоровим лікар не потрібний, а хворим потрібний. Я прийшов покликати не праведних, а грішних».+
18 Іванові ж учні та фарисеї мали звичай постити. Тож до Ісуса підійшли й запитали: «Чому Іванові учні й учні фарисеїв постять, а твої — ні?»+
19 Ісус відказав: «Хіба потрібно друзям нареченого+ постити, коли він ще з ними? Поки наречений з ними, вони не мають причини постити.
20 Однак настануть дні, коли нареченого від них заберуть.+ Того дня вони й будуть постити.
21 Ніхто не пришиває до старого одягу латки з нової тканини, інакше латка збіжиться і діра стане ще більшою.+
22 Так само ніхто не наливає молодого вина в старі бурдюки, інакше вино їх прорве; тоді пропаде і вино, і бурдюки. Молоде вино наливають у нові бурдюки».
23 Якось у суботу він переходив нивами, і його учні почали зривати по дорозі колоски.+
24 На це фарисеї сказали йому: «Поглянь! Чому вони роблять те, що не дозволяється робити в суботу?»
25 Він же відповів: «А ви хіба не читали, що́ зробив Давид, коли закінчилися харчі, і він та його люди зголодніли?+
26 Не читали, як, згідно з розповіддю про старшого священика Евіата́ра,+ він увійшов у Божий дім, сам їв хліби представлення і дав людям, які були з ним? Але це не дозволяється нікому, крім священиків».+
27 Потім він додав: «Субота з’явилася заради людини,+ а не людина заради суботи.
28 Тому Син людський має владу над суботою».+
