Євангеліє від Марка 3:1—35
3 Коли Ісус знову увійшов до синагоги, там був чоловік із сухою* рукою.+
2 Тож фарисеї, щоб звинуватити Ісуса, уважно спостерігали, чи він зцілить його в суботу.
3 Він сказав чоловікові із сухою* рукою: «Встань і вийди на середину,—
4 а тоді звернувся до них: — Що́ дозволено робити в суботу: добро чи зло, врятувати життя* чи вбити?»+ Та вони мовчали.
5 Подивившись на них з обуренням, Ісус глибоко засмутився через черствість їхніх сердець+ і промовив до чоловіка: «Простягни руку». Той простяг — і рука його знову стала здоровою.
6 Побачивши це, фарисеї вийшли і відразу почали змовлятися з прибічниками Ірода,+ щоб убити Ісуса.
7 Ісус же разом з учнями покинув те місце і пішов до моря, а за ним — величезний натовп з Галілеї та Юдеї.+
8 Коли в Єрусалимі та Ідуме́ї, а також за Йорданом і в околицях Тира й Сидо́на дізналися, скільки всього він робить, то навіть звідти прийшло дуже багато людей.
9 Тоді Ісус сказав учням мати напоготові невеликий човен, щоб весь той натовп не тіснив його.
10 Оскільки він зцілив багатьох людей, усі тяжкохворі юрмилися біля нього, щоб торкнутись його.+
11 Навіть нечисті духи,+ коли його бачили, падали перед ним і вигукували: «Ти Божий Син!»+
12 Але він знову і знову твердо наказував їм не говорити, хто він.+
13 Він піднявся на гору й покликав тих, кого хотів,+ і вони прийшли до нього.+
14 Тоді він вибрав* 12 чоловіків і назвав їх апостолами. Вони мали ходити з ним, і з часом він посилав їх проповідувати
15 та наділяв владою виганяти демонів.+
16 Серед 12+ вибраних* були Си́мон, якого він також назвав Петром,+
17 Яків, Зеведе́їв син, та Іван, брат Якова (цих двох він ще назвав Воанерге́с, що означає «сини грому»),+
18 Андрій, Пилип, Варфоломı́й, Матвій, Хома, Яків, Алфе́їв син, Таде́й, Си́мон Кананı́т*
19 та Юда Іскаріо́т, який пізніше його зрадив.
Потім він увійшов до одного дому,
20 і знову зібрався такий великий натовп, що вони навіть не могли поїсти.
21 Коли ж його родичі почули про все це, то пішли його забрати, бо говорили: «Він зійшов з розуму».+
22 А книжники, що прийшли з Єрусалима, казали: «Він має Вельзеву́ла* і виганяє демонів з допомогою правителя демонів».+
23 Тому, покликавши їх, Ісус почав наводити їм приклади: «Як Сатана може виганяти Сатану?
24 Коли в царстві виникає поділення, воно вже не може встояти.+
25 І, якщо в домі виникає поділення, він також не встоїть.
26 Тож якщо Сатана повстав проти себе і в ньому самому виникло поділення, то й він не встоїть, йому прийде кінець.
27 Також ніхто, ввійшовши в дім сильного чоловіка, не зможе вкрасти його майно, якщо спочатку не зв’яже того чоловіка. Лише тоді він зможе пограбувати дім.
28 Правду кажу вам: усе проститься синам людським, хоч би які гріхи вони чинили і які зневажливі слова говорили.
29 Але якщо хтось говоритиме зневажливі слова проти святого духу, той ніколи не отримає прощення;+ на ньому тяжіє вічний гріх».+
30 Ісус сказав це тому, що вони говорили: «Він має нечистого духа».+
31 Потім прийшли мати й брати Ісуса+ та попросили покликати його, а самі залишилися надворі.+
32 У той час довкола нього сиділо чимало людей, і йому сказали: «Там надворі твоя мати з твоїми братами,+ вони хочуть поговорити з тобою».
33 На це він відповів: «Хто моя мати і мої брати? —
34 і тоді, поглянувши на тих, хто сидів довкола, промовив: — Ось моя мати і мої брати!+
35 Кожен, хто виконує волю Бога, є мені братом, і сестрою, і матір’ю».+
Примітки
^ Або «паралізованою».
^ Або «паралізованою».
^ Або «душу».
^ Або «призначив».
^ Або «призначених».
^ Або «ревний».
^ Це ім’я застосовувалося до Сатани.
