Євангеліє від Марка 7:1—37
7 Якось довкола Ісуса зібрались фарисеї та деякі книжники, що прийшли з Єрусалима.+
2 Вони побачили, що декотрі учні їли опоганеними, тобто немитими*, руками.
3 (Фарисеї, як і решта юдеїв, твердо дотримуються традицій своїх прабатьків: не їдять, поки не вимиють рук по лікті,
4 і коли повертаються з ринку, то не їдять, поки не помиються. Є ще багато інших переданих їм традицій, яких вони твердо тримаються, скажімо, занурення у воду* чаш, глеків і мідного посуду.)+
5 Тож фарисеї та книжники запитали Ісуса: «Чому твої учні не тримаються традицій своїх прабатьків, а їдять опоганеними руками?»+
6 Ісус відповів: «Ісая влучно пророкував про вас, лицеміри, як написано: “Ці люди шанують мене своїми устами, але їхні серця далеко від мене.+
7 Проте даремно вони поклоняються мені, бо видають людські заповіді за Божі вчення”.+
8 Ви відкидаєте заповіді Бога й міцно тримаєтесь традицій людей».+
9 Далі він сказав: «Ви майстерно обходите Божі заповіді, аби тільки зберегти власні традиції.+
10 Наприклад, Мойсей сказав: “Шануй батька і матір”,+ а також: “Нехай той, хто зневажливо говорить про* свого батька чи матір, буде покараний смертю”.+
11 Ви ж говорите: “Хто скаже батькові чи матері: «Все, що я маю і чим міг би допомогти тобі,— це корва́н (тобто дар, присвячений Богові)»...”
12 Цим ви не даєте такій людині зробити щось для батька чи матері.+
13 Так ви своїми традиціями, які самі ж встановили, позбавляєте сили Боже слово.+ І ви робите ще багато подібного».+
14 Тоді Ісус покликав натовп і сказав: «Послухайте всі й зрозумійте:+
15 немає нічого такого, що, потрапляючи всередину людини, могло б її опоганити. Опоганює людину тільки те, що з неї виходить».+
16 *——
17 Коли він залишив натовп і ввійшов у дім, учні почали розпитувати його, що означає цей приклад.+
18 А він сказав: «Невже ви, так само як і вони, не розумієте? Невже не знаєте: ніщо з того, що потрапляє всередину людини, не може її опоганити?
19 Адже воно потрапляє не в серце, а в шлунок й після того виходить у стічний рів». Цими словами Ісус показав, що вся їжа чиста.
20 Далі він промовив: «Опоганює людину те, що з неї виходить.+
21 Бо зсередини, з людського серця,+ виходять погані думки, що породжують статеву розпусту*, крадіжки, вбивства,
22 перелюб, жадібність, лихі вчинки, обман, розгнузданість*, заздрісне око, зневажливі слова, пихатість і непоміркованість.
23 Усе це зло походить зсередини, і саме воно опоганює людину».
24 Звідти Ісус вирушив до околиць Тира й Сидо́на.+ Там він увійшов в один дім, але не хотів, щоб хтось про це довідався. Проте він так і не зміг залишитись непоміченим.
25 Про нього відразу почула одна жінка, дочка якої мала нечистого духа. Жінка прийшла і впала йому до ніг.+
26 Вона була грекинею, за походженням* сирофінікı́йкою. Жінка благала Ісуса вигнати з дочки демона,
27 проте він сказав їй: «Нехай спочатку наситяться діти, бо недобре забрати хліб у дітей і кинути цуценятам».+
28 На це жінка відповіла: «Правда, пане, але ж навіть цуценята під столом їдять крихти, котрі впали у діток».
29 Тоді Ісус промовив: «За те, що ти так сказала, іди, демон вийшов з твоєї дочки».+
30 Тож вона повернулась додому і побачила, що дитина лежить на ліжку, а демон з неї вийшов.+
31 Ісус покинув околиці Тира і пішов через Сидо́н до Галілейського моря, пройшовши через територію Десятимістя*.+
32 Там до нього привели глухого чоловіка, який мав ваду мови,+ і благали покласти на нього руки.
33 Ісус відвів того чоловіка вбік, подалі від натовпу, вклав свої пальці в його вуха, плюнув, а потім доторкнувся до його язика.+
34 Після того він подивився на небо, глибоко зітхнув і сказав чоловікові: «Еффа́та», тобто: «Відкрийся».
35 Тоді чоловік почав чути,+ а вада мови пропала, і він став добре говорити.
36 Ісус заборонив про це розказувати,+ але чим більше він забороняв, тим більше люди про це говорили.+
37 І народ просто не виходив з дива+ та казав: «Усе він робить добре. Завдяки йому навіть глухі можуть чути, а німі — говорити».+
Примітки
^ Тобто не очищеними церемоніально.
^ Букв. «хрещення».
^ Або «лихословить».
^ Див. додаток А3.
^ Або «родом».
^ Або «район десяти міст».
