Євангеліє від Марка 8:1—38

  • Ісус годує 4000 (1–9)

  • Вимога показати знак (10–13)

  • Фарисейська та Іродова закваска (14–21)

  • Зцілення сліпого у Віфсаїді (22–26)

  • Петро визнає Христа (27–30)

  • Ісус передрікає свою смерть (31–33)

  • Хто є справжнім учнем (34–38)

8  У ті дні знову зібрався великий натовп людей, і вони не мали що їсти. Тож Ісус покликав учнів та сказав:  «Шкода мені цих людей,+ бо вони вже три дні зі мною і не мають що їсти.+  Якщо відправлю їх додому голодними*, то вони ослабнуть в дорозі, бо багато з них прийшли здалека».  На це учні відказали: «Але де тут, у віддаленому місці, знайти стільки хліба, щоб нагодувати весь цей народ?»  Він же їх запитав: «Скільки маєте хлібин?» Ті відповіли: «Сім».+  Тоді він наказав натовпу сісти на землю, взяв сім хлібин і, склавши подяку, поламав їх та почав давати учням, а ті роздавали людям.+  І мали вони ще кілька невеликих риб. Помолившись*, Ісус сказав роздати також їх.  Отже, всі їли й наситились. А коли закінчили їсти, позбирали те, що залишилося, наповнивши сім великих кошиків*.+  Усього там було приблизно 4000 чоловіків. Потім він розпустив людей по домівках. 10  Відразу після цього Ісус сів з учнями у човен та поплив до околиць Далману́ти.+ 11  Там підійшли до нього фарисеї і стали з ним сперечатися. Вони вимагали показати їм якийсь знак з неба, намагаючись так його випробувати.+ 12  Тож він тяжко зітхнув і промовив: «Чому це покоління хоче побачити знак?+ Правду кажу вам: це покоління не отримає жодного знаку».+ 13  Сказавши це, він пішов від них, знову сів у човен і поплив на протилежний берег. 14  Але вони забули взяти з собою хліб і, крім однієї хлібини, не мали в човні більше нічого.+ 15  І він чітко попередив їх: «Дивіться, остерігайтеся фарисейської та Іродової закваски».+ 16  А вони стали сваритися через те, що не взяли хліба. 17  Помітивши це, він звернувся до них: «Чому ви сваритесь через те, що не маєте хліба? Невже ви й досі не збагнули того, що я мав на увазі? Невже ваші серця все ще не можуть цього зрозуміти? 18  “Маючи очі, ви не бачите? Маючи вуха, не чуєте?” Хіба ви вже забули, 19  скільки кошиків, повних хліба, ви зібрали після того, як я поламав і розділив п’ять хлібин+ на 5000 чоловіків?» Вони відповіли: «Дванадцять».+ — 20  «А коли поламав і розділив сім хлібин на 4000, скільки потім зібрали повних кошиків*?» Вони відповіли: «Сім».+ 21  На це він сказав: «Невже ви й досі нічого не розумієте?» 22  І прибули вони до Віфсаї́ди. Там до Ісуса привели сліпого і почали благати, щоб Ісус доторкнувся до нього.+ 23  Він же взяв сліпого за руку і вивів за село. Плюнувши йому на очі,+ він поклав на нього руки й запитав: «Бачиш щось?» 24  Чоловік подивився і відповів: «Бачу людей, але вони виглядають як дерева, що ходять». 25  Він знову поклав йому руки на очі, і чоловік побачив чітко. До нього повернувся зір, і він все бачив виразно. 26  Тож Ісус відправив його додому, але сказав: «Тільки не заходь у село». 27  Далі Ісус разом з учнями вирушив до сіл Кеса́рії Філіппової. По дорозі він почав розпитувати учнів: «Що люди говорять про мене? Хто я такий?»+ 28  Вони ж відповіли: «Декотрі кажуть, що ти Іван Хреститель,+ інші — Ілля,+ а ще інші — один з пророків». 29  І він запитав: «А ви, що ви думаєте? Хто я такий?» У відповідь Петро промовив: «Ти — Христос».+ 30  Тоді Ісус заборонив їм про нього розказувати.+ 31  Крім того, він почав їх навчати, що Сину людському доведеться знести багато страждань, що його відкинуть старійшини, старші священики та книжники і що потім його вб’ють,+ але через три дні він воскресне.+ 32  І він відверто говорив про це. Однак Петро відвів Ісуса вбік та почав йому докоряти.+ 33  Ісус обернувся, поглянув на учнів і докорив Петрові, кажучи: «Відійди від* мене, Сатано, бо ти думаєш не про Боже, а про людське».+ 34  Тоді він покликав до себе натовп та учнів і промовив: «Якщо хтось хоче йти за мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій стовп мук* і постійно йде за мною.+ 35  Бо, хто хоче врятувати своє життя*, той його погубить. А хто погубить своє життя* заради мене і доброї новини, той врятує його.+ 36  Яка ж користь людині, коли вона здобуде цілий світ, але втратить життя*?+ 37  Справді, що дасть людина взамін за своє життя*?+ 38  Хто буде соромитись мене і моїх слів перед цим перелюбним* і грішним поколінням, того посоромиться і Син людський,+ коли прийде зі святими ангелами у славі свого Батька».+

Примітки

Або «в пості».
Букв. «поблагословивши».
Або «кошиків для їжі».
Або «кошиків для їжі».
Букв. «стань позаду».
Або «душу».
Або «душу».
Або «душу».
Або «душу».
Або «невірним».