Євангеліє від Матвія 11:1—30
11 Коли Ісус закінчив давати настанови своїм 12 учням, то вирушив навчати й проповідувати в інших містах.+
2 Іван же, почувши у в’язниці+ про діла, які виконує Христос, послав своїх учнів+
3 запитати його: «Ти той, хто має прийти?+ Чи нам чекати іншого?»
4 У відповідь Ісус промовив: «Ідіть і розкажіть Іванові, що́ ви чуєте й бачите:+
5 сліпі прозрівають,+ кульгаві ходять, прокажені стають чистими,+ глухі чують, мертві воскресають, а бідним звіщають добру новину.+
6 Щасливий той, для кого я не став каменем спотикання».+
7 Коли вони пішли, Ісус почав говорити людям про Івана: «На що ви ходили дивитися в пустелю?+ На очеретину, яку гойдає вітер?+
8 Тож скажіть, на що ви ходили дивитися? На чоловіка, одягненого в м’які шати*? Але ж ті, що носять м’які шати, перебувають у царських домах.
9 То чому ви ходили туди? Щоб побачити пророка? Так, кажу вам, когось значно більшого, ніж пророка.+
10 Саме про нього написано: “Ось я висилаю попереду тебе* посланця, який приготує дорогу перед тобою!”+
11 Правду кажу вам: серед народжених жінками не з’являвся ніхто, більший від Івана Хрестителя, проте менший у небесному Царстві — більший від нього.+
12 Починаючи від днів Івана Хрестителя й дотепер, мета, якої люди прагнуть досягти,— це небесне Царство. І досягти її зможуть ті, хто докладає для цього всіх зусиль.+
13 Бо всі — і Пророки, і Закон — пророкували аж до Івана;+
14 і, якщо хочете знати, він — “Ілля, який має прийти”.+
15 Хто має вуха, нехай слухає.
16 З ким можна порівняти це покоління?+ Воно подібне до малих дітей, які сидять на ринковій площі й вигукують своїм товаришам:
17 “Ми грали вам на флейті, а ви не танцювали, ми голосили, а ви не горювали і не били себе в груди”.
18 Так само прийшов Іван — не їсть і не п’є, а люди кажуть: “Він має демона”.
19 Прийшов Син людський — їсть і п’є,+ а люди кажуть: “Цей чоловік — ненажера і любить пити вино, він приятель збирачам податків і грішникам”.+ Так чи інакше, мудрість доводить свою праведність* вчинками*».+
20 А оскільки міста, в яких Ісус здійснив більшість могутніх діл, не покаялись, він почав їм докоряти:
21 «Горе тобі, Хоразı́не! Горе тобі, Віфсаї́до! Бо якби могутні діла, виконані у вас, виконалися в Тирі та Сидо́ні, то вони б уже давно покаялись у мішковині й попелі.+
22 Тому кажу: в Судний день Тиру і Сидо́ну буде легше, ніж вам.+
23 І ти, Капернау́ме,+ думаєш, що піднімешся до неба? Упадеш ти в могилу*,+ бо якби могутні діла, виконані в тобі, виконалися в Содомі, то він залишився б аж до цього дня.
24 Тому кажу: в Судний день землı́ содомській буде легше, ніж тобі».+
25 Потім Ісус сказав: «Батьку, Господи неба і землі, славлю тебе перед усіма, бо ти заховав це від мудрих та розумних, а відкрив малим дітям.+
26 Адже так, Батьку, було тобі до вподоби.
27 Мій Батько передав мені все,+ і ніхто не знає усього про Сина — тільки Батько. Так само ніхто не знає усього про Батька — тільки Син і кожен, кому Син хоче відкрити його.+
28 Прийдіть до мене, всі струджені та обтяжені, і я відсвіжу вас.
29 Візьміть на себе ярмо моє і навчіться від мене, тому що я лагідний та смиренний*,+ і знайдете для себе* відсвіження,
30 бо ярмо моє зручне* і ноша легка».
Примітки
^ Або «гарний одяг».
^ Букв. «перед твоїм лицем».
^ Або «підтверджується».
^ Або «своїми результатами».
^ Або «смиренний у серці».
^ Або «своїх душ».
^ Або «легко нести».
