Євангеліє від Матвія 12:1—50
-
Ісус «має владу над суботою» (1–8)
-
Зцілення сухорукого (9–14)
-
Божий лю́бий слуга (15–21)
-
Демони вигнані за допомогою святого духу (22–30)
-
Непростимий гріх (31, 32)
-
Дерево пізнає́ться по його плодах (33–37)
-
Знак, даний через пророка Йону (38–42)
-
Коли нечистий дух повертається (43–45)
-
Ісусова мати й брати (46–50)
12 У той час, одного суботнього дня, Ісус переходив нивами. Його учні, зголоднівши, почали зривати колоски та їсти.+
2 Коли ж фарисеї побачили це, то сказали до нього: «Поглянь! Учні твої роблять те, що не дозволяється робити в суботу».+
3 А Ісус їм відповів: «Хіба ви не читали, що́ зробив Давид, коли він і його люди зголодніли?+
4 Не читали, як він увійшов у Божий дім і як вони їли хліби представлення?+ Але це не дозволялося ні йому, ні тим, хто був з ним, їх могли їсти тільки священики.+
5 І хіба ви не читали в Законі, що, хоча священики у храмі працюють в суботу, вони залишаються невинними?+
6 Проте кажу вам: тут хтось більший, ніж храм.+
7 Та якби ви зрозуміли, що означають слова: “Я хочу милосердя,+ а не жертви”,+ то не засуджували б невинних.
8 Адже Син людський має владу над суботою».+
9 І, пішовши звідти, він прийшов у синагогу,
10 в якій був чоловік із сухою* рукою.+ Тож Ісуса запитали: «Чи дозволено зціляти в суботу?» А спитали вони це, бо шукали приводу, щоб звинуватити його.+
11 Тоді він відповів: «Якби ви мали одну вівцю і вона в суботу впала б у яму, то хто з вас не витягнув би її?+
12 Наскільки ж людина цінніша від вівці! Тому робити добро в суботу дозволено».
13 Після цього він промовив до чоловіка: «Простягни руку». Той простяг — і рука його знову стала здоровою, такою ж, як друга.
14 Але фарисеї вийшли та змовились його вбити.
15 Довідавшись про це, Ісус покинув синагогу, і за ним вирушило багато людей.+ Він усіх їх зцілив,
16 проте твердо наказав не розповідати про нього,+
17 щоб сповнити промовлене через пророка Ісаю:
18 «Ось мій слуга,+ якого я вибрав, мій любий, яким я* задоволений!+ Я дам йому свій дух,+ і він роз’яснить народам, що таке справедливість.
19 Він не буде ні сваритися,+ ні голосно кричати, і ніхто не почує його голосу на головних вулицях.
20 Очеретини надломленої він не доломить і тліючого ґнота не загасить,+ аж поки не встановить справедливості.
21 І на його ім’я народи покладатимуть надію».+
22 Потім привели до нього опанованого демоном чоловіка, який був сліпим та німим. Ісус зцілив його, і той заговорив та почав бачити.
23 Тож усі люди були вражені й запитували: «Може, це і є Син Давида?»
24 А фарисеї, почувши це, сказали: «Він виганяє демонів не інакше, як з допомогою Вельзеву́ла*, правителя демонів».+
25 Та Ісус, знаючи їхні думки, промовив до них: «Кожне царство, в якому виникає поділення, буде зруйноване, і кожне місто чи дім, в якому виникає поділення, не встоїть.
26 Так само якщо Сатана виганяє Сатану, то він поділився сам у собі. Як же тоді встоїть його царство?
27 І якщо я виганяю демонів з допомогою Вельзеву́ла, то з чиєю допомогою виганяють їх ваші сини? Тому ваші ж сини будуть вам суддями.
28 А якщо я виганяю демонів за допомогою Божого духу, то Боже Царство дійсно прийшло несподівано для вас.+
29 І ще: як може хтось вдертися в дім сильного чоловіка та заволодіти його майном, якщо спочатку не зв’яже того чоловіка? Лише тоді він зможе пограбувати дім.
30 Хто не зі мною, той проти мене, і, хто не збирає зі мною, той розсипає.+
31 Тому кажу вам: усякий гріх та зневажливі слова буде прощено людям, але зневажливі слова проти духу прощено не буде.+
32 Наприклад, хто скаже слово проти Сина людського, тому буде прощено,+ а хто говоритиме проти святого духу, тому не буде прощено ані в цьому віці*, ані в прийдешньому.+
33 Якщо ваше дерево добре, то й плоди його добрі, а якщо ваше дерево погане, то й плоди його погані, бо дерево пізнає́ться по його плодах.+
34 Роде гадючий,+ хіба ви, будучи грішними, можете говорити щось добре? Бо, чим переповнене серце, те говорять уста.+
35 Добра людина зі свого доброго скарбу дає добрі речі, а погана людина з поганого скарбу дає погані.+
36 Говорю вам: люди дадуть відповідь+ Судного дня за кожне марне* слово, яке скажуть,
37 бо за свої слова будеш визнаний праведним і за свої слова будеш засуджений».
38 Після того декотрі книжники та фарисеї сказали йому у відповідь: «Учителю, ми хочемо побачити від тебе якийсь знак».+
39 Він же їм відказав: «Неправедне і перелюбне* покоління постійно шукає знак, але воно не отримає жодного, крім знаку, даного через пророка Йо́ну.+
40 Бо, як Йо́на був у череві велетенської риби три дні і три ночі,+ так само й Син людський буде в серці землі три дні і три ночі.+
41 У час суду ніневітя́ни воскреснуть разом із цим поколінням і засудять його, бо вони покаялися, почувши звістку, яку проповідував Йо́на.+ А тут хтось більший від Йо́ни!+
42 У час суду цариця з півдня воскресне разом з цим поколінням і засудить його, бо вона прийшла з краю землі, щоб послухати Соломонову мудрість.+ А тут хтось більший від Соломона!+
43 Коли нечистий дух виходить з людини, він іде безводними місцями, шукаючи пристановища, але нічого не знаходить.+
44 Тоді він каже: “Повернусь я у дім, з якого виселився”,— і, прийшовши, бачить, що дім не зайнятий, а виметений та прикрашений.
45 Після того дух іде й приводить із собою сімох інших духів, ще зліших за нього, і, поселившись у домі, вони там живуть. І це ще гірше для людини, ніж те, що було спочатку.+ Саме так буде з цим неправедним поколінням».
46 Поки він ще говорив з натовпом, його мати і брати+ чекали надворі, щоб порозмовляти з ним.+
47 І хтось сказав йому: «Там надворі твоя мати з твоїми братами, вони хочуть поговорити з тобою».
48 У відповідь він промовив: «Хто моя мати і хто мої брати? —
49 і, показавши рукою на своїх учнів, сказав: — Ось моя мати і мої брати!+
50 Бо кожен, хто виконує волю мого небесного Батька, є мені братом, і сестрою, і матір’ю».+
Примітки
^ Або «паралізованою».
^ Або «моя душа».
^ Це ім’я застосовувалося до Сатани.
^ Або «шкідливе».
^ Або «невірне».
