Євангеліє від Матвія 15:1—39
15 Потім до Ісуса прийшли з Єрусалима фарисеї та книжники+ і сказали:
2 «Чому твої учні порушують традиції своїх прабатьків? Наприклад, вони не миють* рук перед їдою».+
3 У відповідь він промовив: «А ви чому порушуєте Божу заповідь заради своїх традицій?+
4 Наприклад, Бог сказав: “Шануй батька і матір”,+ а також: “Нехай той, хто зневажливо говорить про* свого батька чи матір, буде покараний смертю”.+
5 Ви ж говорите: “Хто скаже батькові чи матері: «Все, що я маю і чим міг би допомогти тобі,— це дар, присвячений Богові»,+
6 той не мусить шанувати батька взагалі”. Так ви заради своєї традиції позбавили сили Боже слово.+
7 Лицеміри, Ісая влучно пророкував про вас:+
8 “Ці люди шанують мене своїми устами, але їхні серця далеко від мене.
9 Проте даремно вони поклоняються мені, бо видають людські заповіді за Божі вчення”».+
10 Після цього він покликав натовп і сказав: «Послухайте і зрозумійте:+
11 те, що входить в уста, не опоганює людину, її опоганює те, що виходить з уст».+
12 Потім підійшли до Ісуса учні й запитали: «Ти знаєш, що твої слова стали для фарисеїв каменем спотикання?»+
13 Він же відповів: «Кожна рослина, яку посадив не мій небесний Батько, буде вирвана з коренем.
14 Полиште їх. Це сліпі провідники. А якщо сліпий веде сліпого, то обидва впадуть в яму».+
15 Тоді Петро попросив: «Поясни нам цей приклад».
16 На це Ісус сказав: «Невже й ви все ще не розумієте?+
17 Невже не знаєте, що все, що входить в уста, проходить через шлунок і виходить у стічний рів?
18 Однак те, що виходить з уст, походить із серця, і саме це опоганює людину.+
19 Із серця, наприклад, походять грішні думки,+ що породжують вбивства, перелюб, статеву розпусту*, крадіжки, неправдиві свідчення і зневажливі слова.
20 Саме це опоганює людину. Коли ж вона їсть немитими* руками, це її не опоганює».
21 Звідти Ісус пішов в околиці Тира й Сидо́на.+
22 І ось прийшла фінікı́йка, яка жила в тій місцевості, й вигукнула: «Господи, Сину Давидів, змилосердься наді мною! Моя дочка опанована демоном і сильно страждає».+
23 Але у відповідь він не сказав їй ні слова. Тоді підійшли його учні й почали просити його: «Відправ її, бо вона без упину кричить вслід за нами».
24 А він відповів: «Я був посланий не до всіх, а тільки до загублених овець з народу Ізра́їля».+
25 Однак жінка підійшла й вклонилася* йому, говорячи: «Господи, допоможи мені!»
26 Він же промовив: «Недобре забрати хліб у дітей і кинути цуценятам».
27 Проте вона сказала: «Так, Господи, але ж цуценята їдять крихти, які падають зі столу господарів».+
28 На це Ісус відповів: «О жінко, яка велика твоя віра! Нехай буде так, як ти хочеш». І в ту ж мить її дочка зцілилась.
29 Вирушивши звідти, Ісус пішов далі і дійшов до Галілейського моря.+ Там він піднявся на гору і сів.
30 Тоді почали приходити до нього численні натовпи людей, які приводили з собою кульгавих, калік, сліпих, німих та багатьох інших і клали до його ніг, а він їх зціляв.+
31 І коли всі бачили, що німі говорять, каліки стають здоровими, кульгаві ходять, а сліпі бачать, то дивувалися і прославляли Бога Ізра́їлевого.+
32 Ісус же покликав до себе учнів і сказав: «Шкода мені цих людей,+ бо вони вже три дні зі мною і не мають що їсти. Я не хочу відправити їх голодними*, щоб вони не ослабнули в дорозі».+
33 Та учні сказали: «Де в цьому віддаленому місці взяти стільки хліба, щоб нагодувати такий великий натовп?»+
34 Тоді Ісус їх запитав: «Скільки маєте хлібин?» Ті відповіли: «Сім, і декілька невеликих риб».
35 І, наказавши натовпу сісти на землю,
36 він взяв сім хлібин і рибу, віддав подяку Богові, поламав хліб і почав давати учням, а вони роздавали людям.+
37 Тож усі їли й наситились і позбирали те, що залишилося, наповнивши сім великих кошиків*.+
38 Серед тих, хто їв, було 4000 чоловіків, а також жінки і малі діти.
39 Зрештою, відправивши людей, він сів у човен і поплив у місцевість Магада́н.+
Примітки
^ Тобто не очищують церемоніально.
^ Або «лихословить».
^ Тобто не очищеними церемоніально.
^ Або «віддала шану».
^ Або «в пості».
^ Або «кошиків для їжі».
