Євангеліє від Матвія 16:1—28
16 Там підійшли до нього фарисеї та садукеї і, прагнучи його випробувати, попросили показати їм знак з неба.+
2 Він же сказав: «Коли вечоріє, ви говорите: “Буде ясна погода, бо небо вогняно-червоне”,
3 а вранці кажете: “Сьогодні буде холодно і йтиме дощ, бо небо вогняно-червоне, але похмуре”. Прикмети на небі ви вмієте тлумачити, проте ознаки цього часу витлумачити не можете.
4 Неправедне і перелюбне* покоління постійно шукає знак, але не отримає жодного,+ крім знаку, даного через пророка Йо́ну».+ Покинувши їх, він пішов геть.
5 А учні переправились на інший берег, однак забули взяти з собою хліб.+
6 Ісус сказав їм: «Дивіться, остерігайтеся фарисейської і садукейської закваски».+
7 Та вони почали говорити між собою: «Ми не взяли ані хлібини».
8 Знаючи це, Ісус промовив: «Маловіри, чому ви говорите між собою про те, що не маєте хліба?
9 Невже ви й досі не розумієте? Не пам’ятаєте, як п’ятьма хлібинами наїлися 5000 і скільки потім кошиків зібрали?+
10 Або як сімома хлібинами наїлись 4000 і скільки великих кошиків* ви зібрали?+
11 Як же не розумієте, що я говорив вам не про хліб? Остерігайтеся фарисейської і садукейської закваски».+
12 Аж тоді вони збагнули, що він казав остерігатися не хлібної закваски, а вчення фарисеїв і садукеїв.
13 Прийшовши в околиці Кеса́рії Філіппової, Ісус запитав своїх учнів: «Що люди говорять про Сина людського? Хто він такий?»+
14 Вони ж відповіли: «Декотрі кажуть, що ти Іван Хреститель,+ інші — Ілля,+ а ще інші — Єремı́я або один з пророків».
15 Тоді він сказав: «А ви, що ви думаєте? Хто я такий?»
16 Си́мон Петро відповів: «Ти — Христос,+ Син живого Бога».+
17 На це Ісус сказав: «Щасливий ти, Си́моне, сину Йо́ни, бо не плоть і кров* виявили це тобі, а мій небесний Батько.+
18 До того ж говорю тобі: ти — Петро,+ і на цій скелі+ я збудую свій збір, і брами могили* не подолають його.
19 Я дам тобі ключі від небесного Царства, і все, що ти зв’яжеш на землі, уже буде зв’язане на небесах, а що розв’яжеш на землі, уже буде розв’язане на небесах».
20 І він твердо наказав учням нікому не говорити, що він Христос.+
21 Відтоді Ісус почав пояснювати учням, що він повинен піти в Єрусалим і зазнати багатьох страждань від рук старійшин, старших священиків та книжників і що потім його вб’ють, але на третій день він воскресне.+
22 Почувши це, Петро відвів Ісуса вбік та почав йому докоряти: «Змилосердься над собою, Господи, нехай з тобою таке ніколи не станеться».+
23 Однак Ісус, відвернувшись, сказав Петру: «Відійди від* мене, Сатано! Для мене ти камінь спотикання, бо думаєш не про Боже, а про людське».+
24 Потім Ісус сказав своїм учням: «Якщо хтось хоче йти за мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій стовп мук* і постійно йде за мною.+
25 Бо, хто хоче врятувати своє життя*, той його погубить. А хто погубить своє життя* заради мене, той врятує його.+
26 Справді, яка користь людині, коли вона здобуде цілий світ, але втратить життя*?+ Або що дасть людина взамін за своє життя*?+
27 Адже Син людський має прийти у славі свого Батька зі своїми ангелами і тоді відплатить кожному за його вчинками.+
28 Правду кажу вам: декотрі з тих, хто тут стоїть, не скуштують смерті, аж поки не побачать Сина людського, який приходить у своєму Царстві».+
Примітки
^ Або «невірне».
^ Або «кошиків для їжі».
^ Або «не людина».
^ Букв. «стань позаду».
^ Або «душу».
^ Або «душу».
^ Або «душу».
^ Або «душу».
