Євангеліє від Матвія 22:1—46

  • Приклад про весільний бенкет (1–14)

  • Бог і кесар (15–22)

  • Питання про воскресіння (23–33)

  • Дві найбільші заповіді (34–40)

  • Чи Христос — Давидів син? (41–46)

22  Потім Ісус знову навів їм приклади, кажучи:  «Царство небесне можна прирівняти до царя, який влаштував весільний бенкет+ для свого сина.  Цар послав рабів, щоб вони покликали запрошених на весільний бенкет, але ті не захотіли прийти.+  Тоді він вислав інших рабів, говорячи: “Скажіть запрошеним: «Я вже приготував обід, зарізав биків та інших відгодованих тварин, тож усе готове. Приходьте на весільний бенкет»”.  Але ті байдуже пішли собі: один — на своє поле, інший — до своєї справи,+  а ті, що залишились, схопили його рабів, почали з них знущатися і зрештою вбили їх.  Цар розлютився, послав своє військо й вигубив тих убивць, а їхнє місто спопелив.+  Потім він сказав рабам: “Весільний бенкет готовий, але запрошені виявились недостойними.+  Тому підіть на дороги, що виходять з міста, і запросіть на весільний бенкет кожного, кого тільки зустрінете”.+ 10  І вийшли раби на дороги та зібрали всіх, кого зустріли: і поганих, і добрих. Тож весільний зал заповнився гістьми, які сіли їсти*. 11  Коли цар увійшов, щоб оглянути гостей, то побачив чоловіка, який не був одягнений у весільне вбрання. 12  Отож цар сказав йому: “Чоловіче, як ти ввійшов сюди без весільного вбрання?” Але той мовчав. 13  І цар наказав своїм слугам: “Зв’яжіть йому руки і ноги та викиньте в темряву. Там він буде плакати й скреготати зубами”. 14  Бо запрошених багато, але вибраних мало». 15  Тоді фарисеї пішли й змовилися зловити його на слові.+ 16  І вони послали до нього своїх учнів разом з прибічниками Ірода,+ щоб ті сказали: «Учителю, ми знаємо, що ти завжди говориш правду, навчаєш Божої дороги згідно з правдою, не намагаєшся догодити іншим і не зважаєш на те, в кого яке становище. 17  Тож скажи нам, чи дозволено*, на твою думку, платити кесарю* подушний податок?» 18  Однак Ісус, знаючи їхню підступність, сказав: «Лицеміри, чому ви мене випробовуєте? 19  Покажіть мені монету, якою сплачують податок». І, коли вони принесли йому дена́рій*, 20  він запитав їх: «Чиє це зображення та ім’я?» 21  Ті відповіли: «Кесареве*». Тоді він сказав: «Віддавайте кесареве* кесарю*, а Боже — Богові».+ 22  Коли вони почули ці слова, то дуже здивувалися і, залишивши його, пішли геть. 23  У той день підійшли до нього садукеї, які говорять, що немає воскресіння,+ і запитали:+ 24  «Учителю, Мойсей сказав: “Коли якийсь чоловік помре бездітним, то його брат повинен одружитися з його дружиною і продовжити рід свого брата”.+ 25  Тож було в нас семеро братів. Перший одружився і помер та, не маючи потомка, залишив дружину для свого брата. 26  Те саме сталося і з другим, і з третім, і так аж до сьомого. 27  Кінець кінцем померла й сама жінка. 28  Отже, коли настане воскресіння, кому із сімох вона буде дружиною? Адже всі вони були одружені з нею». 29  У відповідь Ісус сказав їм: «Ви помиляєтесь, бо не знаєте ні Писань, ні того, як діє Божа сила.+ 30  Адже при воскресінні ні чоловіки, ні жінки не одружуються, тоді вони подібні до ангелів у небі.+ 31  Якщо ж ідеться про воскресіння мертвих, то хіба ви не читали, що Бог сказав: 32  “Я Бог Авраама, Бог Ісака і Бог Якова”?+ Він Бог не мертвих, а живих».+ 33  Почувши це, люди були вражені його навчанням.+ 34  А як фарисеї дізналися, що він змусив замовчати садукеїв, то зібралися разом. 35  І один з них, обізнаний у Законі, запитав, щоб випробувати його: 36  «Учителю, яка заповідь найбільша в Законі?»+ 37  Ісус відповів: «“Люби Єгову*, Бога свого, всім своїм серцем, всією своєю душею* і всім своїм розумом”.+ 38  Це перша і найбільша заповідь. 39  І друга, подібна до неї: “Люби свого ближнього, як самого себе”.+ 40  На цих двох заповідях тримається цілий Закон і Пророки».+ 41  Коли фарисеї були разом, Ісус їх запитав:+ 42  «Що ви думаєте про Христа? Чий він син?» — «Давидів»,+ — відповіли вони. 43  А він їх запитав: «Чому тоді Давид під натхненням+ називає його Господом, говорячи: 44  “Сказав Єгова* моєму Господу: «Сиди праворуч від мене, поки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги»”?+ 45  Якщо Давид називає його Господом, як же тоді він Давидів син?»+ 46  Але ніхто не міг сказати жодного слова у відповідь, і відтоді ніхто не наважувався більше розпитувати Ісуса.

Примітки

Або «напівлягли за столом».
Або «правильно».
Або «цезарю».
Або «цезареве».
Або «цезареве».
Або «цезарю».