Плач Єремії 5:1—22

  • Молитва народу

    • «Згадай... що з нами сталося» (1)

    • «Горе нам, бо ми згрішили» (16)

    • «Поверни нас, Єгово» (21)

    • «Нехай усе буде так, як колись» (21)

5  Згадай, Єгово, що з нами сталося. Подивись і побач, як нас зневажають.+   Наша спадщина дісталася незнайомцям, а доми — чужинцям.+   Ми наче сироти, які не мають батька. Наші матері — немов ті вдови.+   Свою воду ми п’ємо за гроші+ та змушені платити за власні дрова.   Вороги вже наздоганяють нас. Ми знесилені, але нам не дають перепочити.+   Ми простягаємо руки до Єгипту+ й Ассирії+ і просимо хліба.   Наші прабатьки згрішили. Їх уже нема, а ми повинні нести їхні провини.   Слуги тепер панують над нами, і немає кому вирвати нас з їхніх рук.   Ми здобуваємо хліб, наражаючи своє життя* на небезпеку,+ бо в пустелі нам загрожує меч. 10  Від нестерпного голоду наша шкіра пашить, немов піч.+ 11  Жінок безчестили* на Сіоні і дівчат — у містах Юди.+ 12  Князів підвішували за руку;+ старійшин не шанували.+ 13  Юнаки носять жорна, а хлопці спотикаються, несучи важкі дрова. 14  Старійшини вже не сидять при брамах,+ і юнаки не грають на музичних інструментах.+ 15  Наше серце вже не радіє, а танці наші перетворилися на жалобу.+ 16  З нашої голови впала корона. Горе нам, бо ми згрішили! 17  Тому серце наше крається+і в очах нам потемніло,+ 18  адже гора Сіон спустошена,+ тепер по ній бродять лисиці. 19  А ти, Єгово, сидітимеш на своєму престолі вічно,твій престол — з покоління в покоління.+ 20  Чому ж ти назавжди забув про нас? Чому покинув нас так надовго?+ 21  Поверни нас, Єгово, до себе, і ми відразу прийдемо.+ Нехай усе буде так, як колись.+ 22  Але ти цілком нас відкинув. Ти і далі сильно гніваєшся на нас.+

Примітки

Або «душу».
Або «ґвалтували».