Прислів’я 27:1—27

  • Докір друга приносить користь (5, 6)

  • Мій сину, потіш моє серце (11)

  • Залізо гострить залізо (17)

  • Знай свою отару (23)

  • Багатство — не навіки (24)

27  Не хвалися завтрашнім днем,бо не знаєш, що він принесе*.+   Нехай тебе вихваляють люди*, а не власні уста,хай це роблять інші*, а не губи твої.+   Камінь важкий і пісок нелегкий,але роздратування через безглуздого важче за них обох.+   Лютість — жорстока, і гнів — наче повінь,але хто встоїть проти ревнощів?+   Ліпше відвертий докір, ніж прихована любов.+   Рани, завдані другом, свідчать про вірність,+поцілунки ж ворога численні*.   Ситий* відкидає* мед стільниковий,а голодному* навіть гірке є солодким.   Як птах, що покидає* своє гніздо,так і людина, яка покидає свій дім.   Олія і фіміам тішать серце,так відверта порада* породжує щиру дружбу.+ 10  Не покидай свого друга та друга батьковогоі не входь до дому брата в день свого нещастя. Ліпше сусід близько, ніж брат далеко.+ 11  Будь мудрий, мій сину, і потіш моє серце,+щоб я міг відповісти тому, хто мені дорікає.+ 12  Далекоглядна людина бачить небезпеку і ховається,+а недосвідчена йде далі і страждає від наслідків*. 13  Забери одяг у людини, яка ручається за незнайомця,і візьми заставу в того, хто поручився за чужу жінку*.+ 14  Якщо людина з самого ранку голосно благословляє свого ближнього,то це все одно, якби вона його проклинала. 15  Сварлива* дружина — наче дірявий дах, який у дощ постійно тече.+ 16  Хто міг би вгамувати її, той вітер вгамуєі олію втримає у правій руці. 17  Як залізо гострить залізо,так і людина гострить свого друга*.+ 18  Хто доглядає фігове дерево, їстиме його плоди,+і хто піклується про свого господаря, буде шанований.+ 19  Як обличчя відображається у воді,так серце однієї людини відображається в серці іншої. 20  Могила і місце загибелі* ніколи не наситяться,+не наситяться також очі людини. 21  Як плавильна посудина для срібла і піч для золота,+так само похвала випробовує людину*. 22  Навіть якщо ти будеш товкти безглуздого товкачем у ступі,наче подрібнене зерно,його безглуздя не відійде від нього. 23  Добре знай свою отару. Добре піклуйся про* своїх овець,+ 24  адже багатство — не навіки+і корона* — не на всі покоління. 25  Зелена трава зникає, нова з’являється,і збирають гірські рослини. 26  Молоді барани тобі для одягу,а козли — ціна поля. 27  І козячого молока вистачить на поживу тобіі твоїм домашнім, а також на життя твоїм служницям.

Примітки

Букв. «народить».
Букв. «чужі».
Букв. «чужинці».
Або, можливо, «нещирі; вимушені».
Або «сита душа».
Букв. «топче».
Або «голодній душі».
Або «втікає з».
Або «порада душі».
Або «зазнає́ покарання».
Або «чужинку».
Або «яка постійно бурчить».
Букв. «обличчя свого друга».
Або «шео́л і аваддо́н».
Або «так для людини її похвала».
Або «поклади своє серце на; пильнуй».
Або «діадема».