Прислів’я 29:1—27

  • Дитина, полишена на себе саму, приносить сором (15)

  • Без Божого керівництва народ стає свавільним (18)

  • Гнівлива людина розпалює суперечки (22)

  • Покірна людина отримує славу (23)

  • Страх перед людиною — це пастка (25)

29  Хто залишається впертим*, хоча йому не раз докоряли,+той буде раптово зламаний, і йому не буде зцілення.+   Коли праведних багато, люди радіють,а коли панує неправедний, люди стогнуть.+   Той, хто любить мудрість, приносить батькові радість,+а хто водиться з повіями, той розтринькує своє майно.+   Справедливістю цар зміцнює країну,+а той, хто бере хабарі, руйнує її.   Чоловік, який лестить своєму ближньому,розставляє тенета для його ніг.+   Погана людина потрапляє у пастку через власний переступ,+але праведний вигукує з радості й тішиться.+   Праведний дбає про права бідного,+а неправедному байдуже до цього.+   Хвалько своїми словами збурює місто,+а мудрі люди гнів угамовують.+   Коли мудрий вступає у суперечку з безглуздим,то користі з того не буде, а тільки багато пишних слів і насмішок.+ 10  Кровожерні ненавидять кожного, хто невинний*;+вони прагнуть погубити життя* праведного*. 11  Безглуздий усі свої почуття* виливає,+а мудрий панує над ними, зберігаючи спокій.+ 12  Якщо правитель прислуха́ється до брехні,то й усі, хто йому служить, чинитимуть зло.+ 13  Бідняк і гнобитель мають спільне* —Єгова дає світло очам* обох. 14  Якщо цар судить бідних справедливо,+то його трон стоятиме завжди.+ 15  Різка* й картання наділяють мудрістю,+а дитина, полишена на себе саму, приносить своїй матері сором. 16  Коли грішників стає багато, множаться й переступи,але праведні побачать падіння грішників.+ 17  Повчай свого сина, і він принесе тобі спокій;він стане втіхою для тебе*.+ 18  Якщо немає Божого керівництва*, народ стає свавільним,+а той, хто закону дотримується, щасливий.+ 19  Слугу не виправиш самими словами,бо, хоч він і розуміє їх, але не слухається.+ 20  Чи ти бачив людину, квапливу у своїх словах?+ Більше надії для безглуздого, ніж для неї.+ 21  Якщо розпещувати слугу з юності,то пізніше він стане невдячним. 22  Гнівлива людина розпалює суперечки,+і хто схильний до люті, той вчиняє багато переступів.+ 23  Людину упокорить власна пихатість,+а хто має покірний дух, той отримає славу.+ 24  Хто є спільником злодія, той ненавидить себе*. Його просять свідчити*, та він нічого не повідомляє.+ 25  Страх* перед людиною — це пастка*,+а хто покладається на Єгову, буде захищений.+ 26  Багато хто шукає зустрічі з* правителем,але справедливо судить людину Єгова.+ 27  Несправедлива людина — гидка праведним,+а той, хто на праведній дорозі,— гидкий грішникам.+

Примітки

Букв. «робить твердою свою шию».
Або «бездоганних».
Або «душу».
Або, можливо, «але праведний прагне захистити його життя».
Букв. «дух».
Букв. «зустрічаються разом».
Тобто він дає їм життя.
Або «повчання; покарання».
Або «твоєї душі».
Або «пророчого видіння; об’явлення».
Або «свою власну душу».
Або «він чує присягу, що містить прокляття».
Або «тремтіння».
Або «ставить пастку».
Або, можливо, «шукає ласки». Букв. «шукає обличчя».