Псалми 108:1—13

  • Молитва про перемогу над ворогами

    • Від людини марно сподіватись порятунку (12)

    • «Бог дасть нам сили» (13)

Пісня. Псалом Давида. 108  Серце моє непохитне, Боже. Усім своїм єством* я співатиму й гратиму для тебе.+   Прокинься, ліро та арфо!+ Розбуджу я ранкову зорю.   Єгово, я прославлятиму тебе серед народів,піснею вихвалятиму* тебе серед племен.   Бо твоя віддана любов велика — аж до небес,+і вірність твоя — аж до неба.   Нехай твоя велич, о Боже, буде вища за небесаі слава твоя хай розноситься над усією землею.+   Щоб ті, кого ти любиш, отримали порятунок,спаси нас своєю правою рукою і дай мені відповідь.+   Бог сказав у своїй святості*: «Радітиму я, віддам своєму народу Сихе́м+ у спадокі відміряю йому долину Сукко́т.+   Мій Гілеа́д,+ і Манасı́я мій,Єфре́м — це шолом* для моєї голови,+Юда — берло командувача мого.+   Моа́в — моя посудина для вмивання,+на Едо́м кину свою сандалію,+над Філісте́єю переможно кричатиму».+ 10  Хто приведе мене в укріплене місто? Хто допровадить аж до Едо́му?+ 11  Хіба не ти, наш Боже? Хоча ти, Боже, відкинув насі більше не виходиш з нашим військом.+ 12  Допоможи нам у час нещастя,+бо від людини марно сподіватись порятунку.+ 13  Бог дасть нам сили+і потопче наших ворогів.+

Примітки

Букв. «навіть своєю славою».
Або «гратиму для».
Або, можливо, «у своєму святому місці».
Букв. «твердиня».