Псалми 141:1—10
Пісня Давида.
141 Єгово, я кличу тебе,+поспіши мені на допомогу,+почуй, коли звертаюся до тебе.+
2 Нехай молитва моя буде як фіміам,+ приготований перед тобою,+мої руки, підняті в молитві,— як вечірнє хлібне приношення.+
3 Єгово, постав варту біля моїх уст,сторожу при дверях моїх губ.+
4 Не дай моєму серцю прихилитись до лихого,+щоб я не чинив зла разом зі злочинцями,не дозволь мені ласувати їхніми стравами.
5 Якщо вразить мене праведний, це буде виявом відданої любові,+якщо докорить мені, це буде наче олія, вилита на мою голову,+і від неї я ніколи не відмовлюсь.+
Буду молитись, навіть коли вони потраплять у біду.
6 Хоча судді народу скинені зі скелі,народ почує мої слова, бо вони приємні.
7 Як розкидає землю той, хто оре,так наші кістки розкидані біля пащі могили*.
8 Але очі мої звернені до тебе, Всевладний Господи Єгово,+у тебе я сховок знайшов,не відбирай мого життя*.
9 Захисти мене від пастки, яку злочинці поставили на мене,охорони від їхньої западні.
10 Неправедні впіймаються у власні тенета,+а я пройду безпечно.
Примітки
^ Або «не виливай моєї душі».
