Псалми 39:1—13

  • Життя коротке

    • Людина — всього лиш подих (5, 11)

    • «Не будь байдужий до моїх сліз» (12)

Для диригента: єдуту́н*.+ Пісня Давида. 39  Я сказав: «Стерегтиму кроки свої,щоб не грішити язиком,+і накладу вуздечку* собі на уста,+поки неправедний переді мною».   Онімів я і мовчав,+не говорив навіть про добре,а біль мій був сильний*.   Тліло* в мені моє серце. Коли я роздумував*, все в мені горіло. Тож я сказав:   «Єгово, допоможи мені зрозуміти, який буде мій кінецьі скільки днів моїх,+щоб я збагнув, яке коротке моє життя*.   Ти справді зробив мої дні недовгими*,+і вік мій — ніщо перед тобою.+ Дійсно, кожна людина, яка, здавалося б, твердо стоїть на ногах,— всього лиш подих.+ (Се́ла).   Дійсно, кожна людина ходить як тінь. Вона марно метушиться*. Вона нагромаджує багатство, та не знає, кому воно дістанеться.+   Тоді на що ж мені надіятись, Єгово? Моя надія лише на тебе.   Врятуй мене від усіх моїх переступів.+ Хай нерозумні не зневажають мене.   Я мовчав,я не відкривав своїх уст,+бо ти це вчинив.+ 10  Відверни біду, яку ти навів,від ударів твоєї руки я ослаб. 11  Ти виправляєш людину, караючи її за провини,+як міль, нищиш те, чим вона дорожить. Дійсно, кожна людина — всього лиш подих.+ (Се́ла). 12  Єгово, почуй молитву мою,прислухайся до мого благання про допомогу.+ Не будь байдужий до моїх сліз,бо я лише чужинець для тебе,+такий же подорожній*, як і всі мої прабатьки.+ 13  Відверни від мене свій суворий погляд, щоб я піднісся духом,перш ніж помру і не стане мене».

Примітки

Або «намордник».
Або «збільшувався».
Букв. «стало гарячим».
Або «стогнав».
Або «наскільки я недовговічний».
Або «довжиною з долоні».
Букв. «шумить».
Або «поселенець».