Псалми 60:1—12

  • Бог підкоряє ворогів

    • Від людини марно сподіватися порятунку (11)

    • «Бог дасть нам сили» (12)

Для диригента: «Лілія нагадування». Міхта́м*. Для навчання. Псалом Давида, складений після битви Давида з військами Ара́м-Нагараї́му й Ара́м-Цо́ви та походу Йоа́ва в Соляну долину,+ де він завдав поразки Едо́му, вбивши 12 000 воїнів. 60  Боже, ти відкинув нас, прорвав наші ряди.+ Ти розсердився, але прийми нас знову до себе!   Ти затряс землею, розколов її. Замуруй у ній проломи, бо вона руйнується.   Ти допустив, щоб народ твій зазнав недолі,і напоїв нас вином, від якого хитаємось.+   Дай* знак тим, хто боїться тебе,щоб вони тікали, ухиляючись від стріл. (Се́ла).   Щоб ті, кого ти любиш, отримали порятунок,спаси нас своєю правою рукою і дай нам відповідь.+   Бог сказав у своїй святості*: «Радітиму я, віддам своєму народу Сихе́м у спадок+і відміряю йому долину Сукко́т.+   Мій Гілеа́д, і Манасı́я+ мій,Єфре́м — це шолом* для моєї голови,Юда — берло командувача мого.+   Моа́в — моя посудина для вмивання,+на Едо́м кину свою сандалію,+над Філісте́єю переможно кричатиму».+   Хто приведе мене в оточене ворогом* місто? Хто допровадить аж до Едо́му?+ 10  Хіба не ти, наш Боже? Хоча ти, Боже, відкинув насі більше не виходиш з нашим військом.+ 11  Допоможи нам у час нещастя,бо від людини марно сподіватись порятунку.+ 12  Бог дасть нам сили+і потопче наших ворогів.+

Примітки

Або, можливо, «ти дав».
Або, можливо, «у своєму святому місці».
Букв. «твердиня».
Або, можливо, «укріплене».