Псалми 77:1—20

  • Молитва в час недолі

    • Роздуми над Божими ділами (11, 12)

    • «Який бог такий же величний, як ти, о Боже?» (13)

Для диригента. Єдуту́н*. Псалом Аса́фа.+ Пісня. 77  Гучним голосом я кликатиму Бога,буду кликати Бога, і він мене вислухає.+   У день недолі я шукаю Єгову,+вночі простягаю до нього руки невтомно*,і ніщо не може мене* потішити.   Коли згадую про Бога, то стогну,+я тривожусь, і сила моя слабне*.+ (Се́ла).   Ти не даєш мені стулити повіки,від хвилювання я не можу говорити.   Думками я лину у дні давні,+в літа далекого минулого.   Вночі я пригадую пісню* свою,+я роздумую в серці,+усе я* старанно досліджую.   Невже Єгова відкине нас навічно?+ Невже більше ніколи не виявить нам ласки?+   Чи назавжди зникла його віддана любов? Невже жодне покоління не побачить сповнення його обіцянки?   Невже Бог забув, як виявляти ласку?+ Невже через гнів він стримав своє милосердя? (Се́ла). 10  Невже я мушу завжди казати: «Ось що завдає мені болю*:+ Всевишній змінив своє ставлення* до нас»? 11  Пригадаю діла твої, о Яг,згадаю чудеса твої давні. 12  Я буду розмірковувати про всі діла твоїі роздумувати про твої вчинки.+ 13  Боже, твої дороги святі. Який бог такий же величний, як ти, о Боже?+ 14  Ти Бог правдивий і чиниш чудеса.+ Народам ти виявив міць свою,+ 15  своєю силою* врятував* свій народ+ —синів Якова та Йосипа. (Се́ла). 16  Во́ди побачили тебе, Боже,во́ди побачили тебе і збурилися,+глибокі во́ди завирували. 17  З хмар полилася вода. Загриміло у хмарному небі,і стріли твої літали повсюди.+ 18  Твій грім+ був наче шум колісниць,блискавки освітили населену* землю,+і вона затремтіла й захиталась.+ 19  Дорога твоя пролягала через море,+твій шлях — через води великі,але слідів твоїх не було видно. 20  Рукою Мойсея та Ааронати вів свій народ, наче отару.+

Примітки

Букв. «моя рука простягнена і не німіє».
Або «мою душу».
Букв. «мій дух омліває».
Або «струнну музику».
Букв. «мій дух».
Або «пронизує мене».
Букв. «праву руку».
Букв. «викупив».
Букв. «рукою».
Або «родючу».