Лист до римлян 1:1—32

  • Привітання (1–7)

  • Павло хоче відвідати Рим (8–15)

  • Праведний буде жити завдяки вірі (16, 17)

  • Безбожним людям немає виправдання (18–32)

    • Божі риси видно у творінні (20)

1  Павло, раб Христа Ісуса, покликаний стати апостолом і відокремлений, щоб звіщати добру новину від Бога,+  яку він наперед проголосив через своїх пророків у святих Писаннях,  новину про його Сина, який за тілом був потомком* Давида,+  але силою духу святості був визнаний Божим Сином,+ коли воскрес з мертвих,+ новину про нашого Господа Ісуса Христа.  Завдяки йому ми отримали незаслужену доброту й апостольське служіння,+ щоб люди з усіх народів,+ виявляючи віру, слухалися його і цим прославляли його ім’я.  З-посеред цих народів покликано й вас, щоб ви належали Ісусу Христу.  Отже, пишу всім, хто в Римі,— улюбленим Божим, які покликані бути святими. Нехай з вами буде незаслужена доброта й мир від Бога, нашого Батька, і від Господа Ісуса Христа.  Насамперед дякую через Ісуса Христа моєму Богу за всіх вас, бо про вашу віру говорять по цілому світі.  І Бог, якому я від усього серця служу*, звіщаючи добру новину про його Сина, є свідком, що я завжди згадую вас у своїх молитвах+ 10  і благаю, щоб з Божої волі мені нарешті вдалося прийти до вас. 11  Бо я прагну побачити вас, щоб поділитися з вами духовним даром і цим вас зміцнити, 12  а точніше, щоб ми підбадьорились взаємно+ — я вашою вірою, а ви моєю. 13  Проте хочу, аби ви знали, брати, що я неодноразово намірявся прийти до вас (хоча досі мав перешкоди), щоб отримати серед вас плід, як і серед решти народів. 14  Я боржник як грекам, так і чужинцям*, як мудрим, так і нерозумним. 15  Тож я прагну звіщати добру новину й вам у Римі.+ 16  Я не соромлюся доброї новини,+ оскільки вона є Божою силою, завдяки якій може спастися кожен, хто вірить,+ — спочатку юдей,+ а потім грек.+ 17  Адже ті, хто має віру, бачать, що через добру новину стає явною Божа праведність, і від цього їхня віра стає ще міцнішою,+ як і написано: «А праведний буде жити завдяки своїй вірі».+ 18  Отже, Божий гнів+ виливається* з неба на всіляку безбожність і неправедність людей, які своєю неправедністю придушують правду,+ 19  адже все, що можна знати про Бога, для них явне, оскільки Бог їм це виявив.+ 20  Бо його невидимі риси — вічну силу+ й божественність+ — чітко видно ще від створення світу, оскільки вони помітні у творінні,+ тому таким людям немає виправдання. 21  Адже, знаючи Бога, вони не прославляли його як Бога і не дякували йому, а отупіли у своєму мисленні, і темрява огорнула їхнє нерозумне серце.+ 22  Заявляючи, що є мудрими, вони стали безглуздими 23  та обернули славу нетлінного Бога в щось подібне до зображення тлінної людини, птахів, чотириногих створінь і плазунів*.+ 24  Тому Бог за бажанням їхнього серця не стримував їх від нечистоти, і вони безчестили свої тіла. 25  Вони віддали перевагу брехні, а не Божій правді і поклонялися* та служили* створінню, а не Творцю, якому вічно лине хвала. Амінь. 26  Через це Бог і дозволив їм керуватися ганебною похіттю:+ їхні жінки замінили природні статеві стосунки на протиприродні,+ 27  подібно й чоловіки відмовились від природних статевих стосунків з жінками* і несамовито розпалилися похіттю один до одного, чоловіки до чоловіків.+ Вони поводяться безсоромно і в самих собі сповна отримують покарання*, якого заслуговують за свої провини.+ 28  Оскільки вони не вважали за потрібне визнавати Бога*, він дозволив їм керуватися перекрученим розумом і поводитись непристойно.+ 29  Вони сповнені всілякої неправедності,+ зла, жадібності*,+ негідності, заздрості,+ вбивства,+ чвар, обману+ та злісності.+ Це пліткарі, 30  обмовники,+ ненависники Бога, люди зухвалі, пихаті, хвалькуваті, вигадливі на лихе*, неслухняні батькам,+ 31  нерозумні;+ вони не дотримують сло́ва, не мають природної любові, немилосердні. 32  Вони дуже добре знають, що, згідно з Божою праведною постановою, той, хто займається такими справами, заслуговує смерті,+ проте не тільки самі продовжують займатися ними, але й схвалюють тих, хто це робить.

Примітки

Або «потомством». Букв. «насінням».
Або «виконую священне служіння».
Або «не грекам». Букв. «варварам».
Букв. «відкривається».
Або «створінь, що повзають».
Або «віддавали шану».
Або «виконували священне служіння».
Або «природного використання жінок».
Або «відплату».
Або «не хотіли мати точне знання про Бога».
Або «пожадливості».
Або «винахідливі щодо кривди».