Лист до римлян 15:1—33
15 Ми, сильні, повинні носити слабкості несильних,+ а не догоджати собі.+
2 Нехай кожен з нас догоджає ближньому йому на добро, прагнучи його зміцнити.+
3 Адже навіть Христос не догоджав собі,+ але, як написано: «Зневага тих, хто тебе зневажає, спадає на мене».+
4 А все, що було написано раніше, написано нам для науки,+ щоб через витривалість+ і потіху з Писань ми мали надію.+
5 Тож нехай Бог, джерело витривалості й потіхи, наділить вас таким же складом розуму, який був у Христа Ісуса,
6 щоб ви спільно,+ в один голос* прославляли Бога й Батька нашого Господа Ісуса Христа.
7 Отже, щиро приймайте* одне одного,+ як і Христос прийняв вас,+ і це приноситиме Богові славу.
8 Кажу вам: Христос став служителем обрізаних,+ щоб засвідчити, що Бог правдивий, і підтвердити обіцянки, які Бог дав їхнім прабатькам,+
9 а також щоб інші народи прославляли Бога за його милосердя,+ як і написано: «Тому я славитиму тебе серед народів і піснею буду вихваляти твоє ім’я».+
10 І він знову говорить: «Радійте, народи, разом з його народом».+
11 І знову: «Вихваляйте Єгову*, всі народи, і нехай вихваляють його всі племена».+
12 А Ісая промовляє: «З’явиться Єссе́їв корінь,+ постане той, хто буде правити народами.+ На нього народи покладатимуть надію».+
13 Тож нехай Бог, джерело надії, через вашу довіру до нього сповнить вас усією радістю і миром, щоб завдяки силі святого духу ви збагатились* надією.+
14 Я ж переконаний, брати мої, що ви й самі сповнені великодушності, що вам не бракує знання і ви можете наставляти* одне одного.
15 Однак про деякі справи я писав вам відвертіше, аби нагадати про них знову, і робив це тому, що Бог виявив мені незаслужену доброту,
16 щоб я був служителем Христа Ісуса для інших народів.+ Я виконую святу працю, звіщаючи Божу добру новину,+ щоб інші народи могли стати для Бога жертвою приємною, освяченою святим духом.
17 Отже, коли говорити про служіння Богу, то, як послідовник Христа Ісуса, я маю з чого радіти.
18 Бо я не наважусь нічого говорити, крім того, що здійснив через мене Христос, аби інші народи стали слухняними завдяки моїм словам та вчинкам,
19 а також завдяки силі знаків та чуд*+ і дії Божого духу. Тож я ґрунтовно проповідував добру новину про Христа від Єрусалима і скрізь до Іллı́рії.+
20 І я поставив собі за мету не проголошувати добру новину там, де Христове ім’я вже відоме, щоб не будувати на чужому фундаменті,
21 але, як написано: «Ті, кому не звіщали про нього, побачать, і ті, котрі не чули, зрозуміють».+
22 Ось чому мені не вдавалося прийти до вас, хоч я не раз хотів це зробити.
23 Але тепер у цих краях немає території, де б я не проповідував, і я вже багато* років прагну до вас завітати.
24 Тому я сподіваюся, що по дорозі до Іспанії побачуся з вами. Хочу деякий час поспілкуватися з вами, а потім ви мене трохи проведете.
25 Тепер же я збираюсь вирушити до Єрусалима, щоб там послужити святим,+
26 адже брати з Македонії та Аха́йї охоче поділилися своїм майном, зібравши пожертви для святих в Єрусалимі, котрі живуть у бідності.+
27 Вони зробили це з великим задоволенням, хоча, по суті, були їхніми боржниками. Бо якщо інші народи поділяли зі святими їхні духовні блага, то ці народи також повинні служити їм своїми матеріальними благами.+
28 Отже, коли я все владнаю і благополучно доставлю їм зібрані пожертви*, то вирушу в Іспанію і заодно завітаю до вас.
29 До того ж я знаю, що прийду до вас з повною мірою благословень від Христа.
30 Брати, пам’ятаючи про віру в нашого Господа Ісуса Христа і про любов, до якої спонукує дух, дуже прошу вас: ревно моліться за мене до Бога,+ що я і сам роблю.
31 Моліться, щоб я міг врятуватися+ від невіруючих в Юдеї і щоб моє служіння для Єрусалима було до вподоби святим.+
32 Також моліться, щоб, коли на це Божа воля, я прийшов до вас з радістю і разом з вами отримав відсвіження.
33 Нехай Бог, який дає мир, буде з усіма вами.+ Амінь.
Примітки
^ Букв. «одними устами».
^ Або «привітно ставтеся до».
^ Див. додаток А5.
^ Або «переповнились».
^ Або «повчати».
^ Або «передвість».
^ Або, можливо, «кілька».
^ Букв. «плід».
