Лист до римлян 2:1—29
2 Отже, людино, якщо судиш когось, то, хоч би ким ти була,+ немає тобі виправдання. Бо коли судиш іншого, то засуджуєш себе, оскільки робиш те саме, що й він.+
2 А ми знаємо, що Божий суд, який узгоджується з правдою, скерований проти тих, хто займається такими справами.
3 Людино, невже ти думаєш, що, судячи інших за те, чим займаєшся сама, уникнеш Божого суду?
4 Чи, може, ти просто нехтуєш багатством Божої доброти,+ витримки*+ і терпеливості,+ бо не знаєш, що Бог добрий і хоче привести тебе до каяття?+
5 Власною впертістю і нерозкаяним серцем ти наклика́єш на себе лють, яку Бог виллє в день гніву і виявлення його праведного суду.+
6 Тоді він відплатить кожному за його вчинками:+
7 нагородить вічним життям тих, хто, витривало виконуючи добрі діла, шукає слави, честі й нетління,+
8 а на тих, хто схильний до суперечок і, замість того щоб коритися правді, кориться неправедності, він зіллє лють і гнів.+
9 Лихо і страждання чекають кожну людину*, яка чинить кривду,— спочатку юдея, а потім грека.
10 Той же, хто чинить добро, отримає славу, честь і мир — спочатку юдей,+ а потім грек.+
11 Адже Бог безсторонній.+
12 Бо всі, хто згрішив, не будучи під законом, загинуть без закону,+ а всі, хто згрішив під законом, за законом будуть суджені.+
13 І оскільки в Божих очах праведні не ті, хто слухає закон, а ті, хто його виконує, то саме вони будуть визнані праведними.+
14 Коли ж люди з інших народів, які не мають закону,+ з природи виконують те, чого вимагає закон, то вони, хоча й без закону, є законом самі для себе.
15 Вони показують, що суть закону написана в їхніх серцях, і водночас їхнє сумління свідчить разом з ними, а їхні думки звинувачують їх або ж виправдовують.
16 Усе це станеться в день, коли Бог через Христа Ісуса судитиме таємні справи людей+ згідно з доброю новиною, яку я звіщаю.
17 Тож, якщо ти називаєшся юдеєм,+ покладаєшся на закон, гордишся Богом,
18 знаєш його волю і розумієш, що́ має неперевершену цінність, бо тебе навчено* Закону,+
19 і якщо ти переконаний, що ти провідник сліпих, світло для тих, хто перебуває в темряві,
20 що ти виховуєш нерозумних, навчаєш малих дітей і володієш основами знання та правди, які містяться в Законі...
21 Чому ж, навчаючи іншого, ти не навчаєш самого себе?+ Чому проповідуєш: «Не кради»,+ а сам крадеш?
22 Чому говориш: «Не чини перелюбу»,+ а сам чиниш перелюб? Чому, відчуваючи огиду до ідолів, ти грабуєш храми?
23 Хіба, пишаючись законом, ти не ганьбиш Бога тим, що переступаєш Закон?
24 Адже написано: «Через вас зневажається Боже ім’я серед інших народів».+
25 Обрı́зання,+ по суті, корисне тільки тоді, коли ти виконуєш закон,+ а якщо переступаєш закон, твоє обрı́зання стає необрı́занням.
26 Отже, якщо необрізаний+ дотримується праведних вимог Закону, то хіба не буде його необрı́зання вважатися обрı́занням?+
27 І необрізаний, виконуючи Закон, судитиме тебе — того, хто, маючи писаний звід законів та обрı́зання, переступає закон.
28 Бо справжній юдей не той, хто є ним зовні,+ і справжнє обрı́зання не є чимось зовнішнім, на тілі.+
29 Справжній юдей — це той, хто є ним усередині,+ і його обрı́зання виконане на серці+ за допомогою духу, а не писаного зводу законів.+ Він має похвалу не від людей, а від Бога.+
