Лист до римлян 3:1—31

  • «Бог правдивий» (1–8)

  • І юдеї, і греки підвладні гріху (9–20)

  • Праведність завдяки вірі (21–31)

    • Ніхто не може віддзеркалювати Божу славу (23)

3  Яка тоді перевага юдеїв і яка користь від обрı́зання?  Велика в будь-якому розумінні, і передусім тому, що юдеям були довірені Божі священні слова.+  Що ж тоді? Якщо декотрим бракувало віри, чи їхнє невірство зведе нанівець Божу вірність?  Звичайно, ні! Знайте, що Бог правдивий,+ навіть якщо кожна людина буде неправдива,+ як і написано: «Ти виявишся праведним у своїх словах і переможеш, коли тебе будуть судити».+  Проте якщо через нашу неправедність ще чіткіше видно праведність Божу, то що скажемо? Хіба Бог несправедливий, коли виливає свій гнів? (Говорю людськими поняттями.)  Анітрохи! Інакше як Бог судитиме світ?+  Якщо через мій обман правду Бога видно ще чіткіше і це приносить йому славу, то чому мене також судять як грішника?  Чому б тоді не сказати: «Робімо зло, щоб вийшло на добро»? Саме такі слова нам приписують деякі люди. Суд проти цих людей справедливий.+  Що ж тоді? Чи ми в ліпшому становищі? Зовсім ні! Бо раніше ми вже довели: як юдеї, так і греки — усі підвладні гріху,+ 10  і про це написано: «Немає праведного, ані одного;+ 11  немає жодного, хто виявляв би хоч якусь проникливість, немає жодного, хто шукав би Бога. 12  Усі люди відхилилися від прямого шляху, усі стали нікчемними, і немає жодного, хто виявляв би доброту, немає ані одного».+ 13  «Їхнє горло — мов відкрита могила, своїм язиком+ вони говорять неправду». «В їхніх устах гадюча отрута».+ 14  «Уста їхні повні прокляття та гіркоти».+ 15  «Ноги їхні квапляться проливати кров».+ 16  «На стежках їхніх — руйнування й нещастя, 17  і вони не пізнали дороги миру».+ 18  «Вони не мають страху перед Богом».+ 19  А ми знаємо: всі слова Закону сказано до тих, хто під Законом, щоб кожні уста замовкли і весь світ підпав покаранню від Бога.+ 20  Тому жодна людина* не буде визнана праведною перед ним на підставі вчинків,+ яких вимагає закон, бо закон дає нам лише точне знання про гріх.+ 21  Однак тепер стало зрозуміло, що можна досягти Божої праведності+ незалежно від вимог закону, і про це свідчать Закон і Пророки.+ 22  Тож усі, хто має віру, досягають Божої праведності завдяки вірі в Ісуса Христа, оскільки Бог безсторонній.+ 23  Усі люди згрішили й не можуть віддзеркалювати Божу славу.+ 24  Але Бог наділив їх великим даром,+ коли завдяки своїй незаслуженій доброті визнав їх праведними,+ давши їм визволення на основі викупу, який заплатив Христос Ісус.+ 25  Бог віддав його як жертву для примирення*,+ яке здійснюється через віру в його кров.+ Бог зробив це, аби показати, що був праведний, коли, виявляючи витримку*, прощав гріхи в минулому, 26  а також щоб показати свою праведність+ у теперішній час, адже він залишається праведним, коли визнає́ праведною людину, яка вірить в Ісуса.+ 27  Чим же тоді хвалитися? Немає чим. Яким законом? Законом учинків?+ Зовсім ні. Законом віри. 28  Бо ми вважаємо, що людина визнається праведною завдяки вірі, незалежно від учинків, яких вимагає закон.+ 29  Невже він є Богом лише юдеїв?+ Хіба він не є Богом і людей з інших народів?+ Безумовно, і людей з інших народів.+ 30  Оскільки Бог дійсно один,+ на основі віри він ви́знає праведними як обрізаних,+ так і необрізаних.+ 31  Чи ми своєю вірою скасовуємо закон? Зовсім ні! Навпаки, ми закон підтримуємо.+

Примітки

Букв. «тіло».
Тобто жертву, яка примиряє з Богом.
Або «терпимість».