Рут 4:1—22

  • Боаз стає викупником (1–12)

  • У Боаза і Рут народжується Овед (13–17)

  • Родовід Давида (18–22)

4  Боа́з пішов до міської брами+ й сів там. Аж ось він побачив, що повз браму проходить викупник, про якого він говорив.+ Тоді Боа́з сказав: «Чоловіче*, підійди сюди і сядь». Той підійшов і сів.  Боа́з покликав 10 старійшин міста+ і сказав їм: «Сідайте». І ті сіли.  Він промовив до викупника:+ «Ноо́мі, яка повернулася з моа́вського краю,+ має продати ділянку землі, що належала нашому братові Елімеле́ху.+  Я подумав, що повинен сказати тобі про це й запропонувати: “Купи цю землю в присутності мешканців міста і старійшин мого народу.+ Якщо будеш викупляти її — викупляй, а якщо ні, то скажи, щоб я знав. Бо ти перший, хто має право викупу, а я наступний”». Той відповів: «Я хочу викупити».+  Боа́з же промовив: «Але пам’ятай, що поле належить не лише Ноо́мі, а й дружині її померлого сина, моавітя́нці Рут. Тому ти маєш купити поле в них обох, і тоді за спадком померлого збережеться його ім’я».+  Почувши це, родич сказав: «У такому разі я не можу викупити це поле, щоб не розорити власного спадку. Викупляй ти, бо я не можу викупити».  В Ізра́їлі ж віддавна був звичай, пов’язаний з правом викупу та з обміном: щоб угода стала чинною, чоловік мав зняти сандалію+ і віддати її іншій стороні — так в Ізра́їлі затверджували домовленість*.  Тож викупник, сказавши Боа́зу: «Купляй ти», зняв свою сандалію.  А Боа́з промовив до старійшин та до всього народу: «Сьогодні ви свідки,+ що я купую в Ноо́мі всю власність Елімеле́ха і всю власність Кілйо́на та Махло́на. 10  Також я беру собі за дружину моавітя́нку Рут, дружину Махло́на, щоб за його спадком збереглося його ім’я+ і щоб воно не забулося серед його братів та в брамах його рідного міста. Сьогодні ви свідки цього».+ 11  Почувши це, всі старійшини і ті, хто був при брамі міста, відказали: «Ми свідки цього! Нехай Єгова зробить дружину, яка входить у твій дім, подібною до Рахı́лі та Лı́ї, які стали матерями всього Ізра́їля.+ Нехай тобі добре ведеться в Ефра́ті+ і хай твоє ім’я поважають* у Віфлеємі.+ 12  Нехай завдяки нащадкам, котрих Єгова дасть тобі через цю молоду жінку,+ твій рід стане мов рід Пере́ца,+ якого Тамара народила Юді». 13  Тож Боа́з взяв Рут за дружину, і вони почали жити як чоловік і жінка. Єгова поблагословив її: вона завагітніла й народила сина. 14  Тоді жінки сказали Ноо́мі: «Нехай лине хвала Єгові, який сьогодні не залишив тебе без викупника! Хай в Ізра́їлі прославляють його ім’я! 15  Він* відновив* твоє життя* і буде підтримувати тебе у старості, бо його народила твоя невістка, яка любить тебе+ і яка ліпша для тебе за сімох синів». 16  Ноо́мі взяла дитину, пригорнула її до грудей і стала доглядати її*. 17  А сусідки дали дитині ім’я. Вони сказали: «У Ноо́мі народився син»,— і назвали його Ове́дом.+ Він — батько Єссе́я,+ Давидового батька. 18  Ось родовід* Пере́ца:+ в Пере́ца народився Хецро́н,+ 19  у Хецро́на народився Рам, у Ра́ма народився Аммінада́в,+ 20  в Аммінада́ва+ народився Нахшо́н, у Нахшо́на народився Салмо́н, 21  у Салмо́на народився Боа́з, у Боа́за народився Ове́д, 22  в Ове́да народився Єссе́й,+ а в Єссе́я народився Давид.+

Примітки

Або «такий-то».
Або «відбувалося засвідчення».
Букв. «і проголоси ім’я».
Тобто внук Ноо́мі.
Або «став відновником».
Або «душу».
Або «стала її нянькою».
Букв. «покоління».