Суддів 1:1—36
1 Після смерті Ісуса Нави́на+ ізраїльтяни* запитали Єгову:+ «Хто з нас першим піде воювати проти ханаа́нців?»
2 Єгова відповів: «Плем’я Юди піде.+ Я даю* цей край у його руку».
3 Тоді нащадки Юди сказали своїм братам, нащадкам Симео́на: «Ходімо з нами в наш наділ*,+ щоб воювати з ханаа́нцями, а потім ми підемо з вами у ваш наділ». І нащадки Симео́на пішли з ними.
4 Тож нащадки Юди виступили проти ханаа́нців та періззея́н, і Єгова дав ці народи в їхню руку.+ Юдині нащадки вбили в Безе́ку 10 000 чоловіків.
5 У Безе́ку вони знайшли Адо́ні-Безе́ка, воювали з ним і побили ханаа́нців+ та періззея́н.+
6 Адо́ні-Безе́к став утікати, але Юдині нащадки погналися за ним і, піймавши, відрубали йому великі пальці рук та ніг.
7 Тоді Адо́ні-Безе́к сказав: «Я повідрубував великі пальці рук та ніг 70 царям, і вони збирають їжу в мене під столом. Як я зробив їм, так Бог зробив мені». Потім його привели до Єрусалима,+ і там він помер.
8 Після того чоловіки з племені Юди воювали з Єрусалимом+ і, захопивши його, вигубили мешканців мечем, а саме місто спалили.
9 Далі чоловіки з племені Юди пішли воювати з ханаа́нцями, що жили в гористому краї, у Неге́ві та в Шефе́лі.+
10 Вони вирушили на війну з ханаа́нцями, які жили в Хевро́ні (раніше Хевро́н називали Кір’я́т-А́рба), і вбили Шеша́я, Ахіма́на й Талма́я.+
11 Звідти Юдині нащадки пішли воювати з жителями Девı́ра+ (раніше Девı́р називали Кір’я́т-Сефе́р).+
12 Тоді Кале́в+ сказав: «Хто поб’є і захопить Кір’я́т-Сефе́р, за того я видам свою дочку А́хсу».+
13 Це місто захопив Отнії́л,+ син Кена́за,+ Кале́вового молодшого брата, і Кале́в дав йому за жінку свою дочку А́хсу.
14 Коли ж вони вирушали додому, А́хса намовила Отнії́ла, щоб він попросив її батька дати їм поле. Вона злізла з осла*, і Кале́в запитав її: «Чого ти хочеш?»
15 А́хса сказала: «Прошу в тебе благословення. Ти дав мені безводну землю на півдні*, то дай і Гулло́т-Маї́м*». Тоді Кале́в дав їй Верхній Гулло́т та Нижній Гулло́т.
16 Нащадки кенея́нина,+ Мойсеєвого тестя,+ вийшли з міста пальм+ разом з племенем Юди і пішли в Юдейську пустелю, на південь від Ара́да.+ Прийшовши туди, вони оселилися серед народу.+
17 Нащадки Юди вирушили з нащадками Симео́на, своїми братами, напали на ханаа́нців, що жили в Цефа́ті, і знищили* місто.+ Тому його назвали Хо́рма*.+
18 Потім нащадки Юди завоювали Га́зу+ з її землями, Ашкело́н+ з його землями та Екро́н+ з його землями.
19 Єгова був з нащадками Юди, і вони заволоділи гористим краєм, але жителів рівнини не змогли вигнати, бо ті мали бойові колісниці із залізними косами*.+
20 Як і обіцяв Мойсей,+ Кале́ву дали Хевро́н, і він прогнав звідти трьох синів Ана́ка.+
21 Але веніями́нівці не прогнали євусея́н, мешканців Єрусалима, тож ті й досі живуть в Єрусалимі+ з веніями́нівцями.
22 Тим часом нащадки Йосипа+ пішли на Бете́ль,+ і Єгова був з ними.+
23 Їхні розвідники стежили за Бете́лем (раніше це місто називалося Луз)+
24 і побачили чоловіка, який виходив з міста. Вони сказали йому: «Покажи нам, як увійти в місто, і ми зробимо тобі добро*».
25 Тож чоловік показав їм, і вони, увійшовши в місто, вигубили мешканців мечем, а того чоловіка і всю його сім’ю відпустили.+
26 Він пішов у землю хетя́н і побудував там місто, яке назвав Луз. Так воно називається й до сьогоднішнього дня.
27 Нащадки Манасı́ї не змогли заволодіти Бет-Шеа́ном і залежними від нього* містами, Таана́хом+ і залежними від нього містами, До́ром з його мешканцями і залежними від нього містами, Ївлеа́мом з його мешканцями і залежними від нього містами та Мегı́ддо з його мешканцями і залежними від нього містами.+ Тож ханаа́нці залишилися жити в тому краї.
28 Коли ж ізраїльтяни зміцніли, то примусили ханаа́нців до підневільної праці,+ але не прогнали їх повністю.+
29 Єфре́мівці теж не прогнали ханаа́нців, які мешкали в Гезе́рі,+ і ті продовжували жити серед нащадків Єфре́ма.+
30 Завуло́нівці не вигнали мешканців Кітро́на та Нагало́ла,+ тож ханаа́нці продовжували там жити, і їх примусили до підневільної праці.+
31 Нащадки Аси́ра не прогнали мешканців А́кко і мешканців Сидо́на,+ Ахла́ва, Ахзı́ва,+ Хе́лби, Афı́ка+ та Рехо́ва.+
32 Тож аси́рівці далі жили серед ханаа́нців, що заселяли той край, бо не прогнали їх.
33 Нефтали́мівці не прогнали мешканців Бет-Шеме́ша та Бет-Ана́та+ і далі жили серед ханаа́нців, що заселяли той край.+ Проте нефтали́мівці примусили мешканців Бет-Шеме́ша й Бет-Ана́та до підневільної праці.
34 Аморея́ни відтіснили да́нівців у гористий край і не дозволяли їм сходити на рівнину.+
35 Тож аморея́ни і далі залишалися на горі Хере́с, в Айяло́ні+ та Шаалвı́мі.+ Коли ж сила* нащадків Йосипа збільшилася*, вони примусили аморея́н до важкої праці.
36 Зе́млі аморея́н простягалися від схилу Акраввı́м+ і від Се́ли вгору.
Примітки
^ Букв. «сини Ізра́їля».
^ Або «дав».
^ Букв. «жеребок».
^ Або, можливо, «сидячи на ослі, вона сплеснула в долоні», ймовірно, щоб привернути увагу.
^ Або «у Неге́ві».
^ Озн. «резервуари (чаші) з водою».
^ Озн. «присвячення для знищення».
^ Букв. «залізні колісниці».
^ Букв. «виявимо тобі віддану любов».
^ Або «довколишніми».
^ Букв. «рука».
^ Букв. «стала важкою».
