Суддів 18:1—31

  • Данівці шукають собі землю (1–31)

    • У Михая забирають ідолів і священика (14–20)

    • Лаїш захоплено (27–29)

    • Поклоніння ідолу в Дані (30, 31)

18  У ті дні в Ізра́їлі не було царя.+ І плем’я да́нівців+ шукало місця, де можна було б оселитися, бо до того часу вони ще не отримали серед племен Ізра́їля достатньо землі у спадок.+  Да́нівці послали зі своєї родини п’ятьох здібних чоловіків з Цо́ри та Ештао́ла,+ щоб розвідати й оглянути землю. Вони сказали їм: «Ідіть, огляньте землю». Коли розвідники прийшли в гористий край Єфре́ма, до дому Миха́я,+ то заночували там.  Будучи біля дому Миха́я, вони впізнали голос* молодого левіта, підійшли до нього й запитали: «Хто привів тебе сюди? Що ти тут робиш? Що тебе тут тримає?»  І він їм розповів, що́ зробив для нього Миха́й і як найняв його собі за священика.+  Тоді вони сказали: «Запитай, будь ласка, в Бога, чи наша дорога буде успішною».  Священик відказав: «Ідіть з миром. Єгова з вами у вашій дорозі».  Тож ті п’ятеро чоловіків рушили далі і прибули до Лаї́ша.+ Вони побачили, що люди там живуть подібно до сидоня́н, покладаючись тільки на себе. Почуваються вони спокійно й безпечно,+ бо туди не приходив завойовник, ніхто не гнобив їх і не тривожив. Вони живуть далеко від сидоня́н і ні з ким не мають жодних справ.  Коли ж розвідники повернулися до своїх братів у Цо́ру та Ештао́л,+ ті запитали їх: «Як там було?»  Вони відповіли: «Збирайтеся, підемо проти них, бо ми побачили, що їхній край дуже хороший. Чому ви вагаєтесь? Не зволікайте, йдіть і заволодійте тією землею. 10  Коли ви прийдете, то побачите, що люди живуть там безпечно,+ а їхній край просторий. І це місце, де ні в чому немає нестачі, Бог дає у вашу руку!»+ 11  Тоді 600 озброєних чоловіків з родини да́нівців вирушили з Цо́ри та Ештао́ла.+ 12  Вони пішли й отаборилися поблизу Кір’я́т-Єари́ма,+ що в Юді. Тому це місце, яке лежить на захід від Кір’я́т-Єари́ма, донині називається Маханеда́н*.+ 13  Звідти вони вирушили в гористий край Єфре́ма і дійшли до дому Миха́я.+ 14  П’ятеро чоловіків, які ходили розвідувати землю Лаї́ша,+ сказали своїм братам: «Чи ви знаєте, що тут є ефо́д, статуї терафı́мів*, різьблений ідол і статуя з металу*?+ Тож подумайте, що вам робити». 15  Тоді вони зупинилися там і увійшли до молодого левіта,+ дім якого був біля дому Миха́я, і запитали, як йому живеться. 16  Тим часом 600 озброєних чоловіків з племені Да́на+ стояли біля брами. 17  П’ятеро ж чоловіків, які розвідували край,+ увійшли в дім, щоб забрати різьбленого ідола, ефо́д,+ статуї терафı́мів*+ та ідола з металу*.+ (А священик+ стояв коло брами з 600 озброєними чоловіками.) 18  І ті п’ятеро увійшли в дім Миха́я та забрали різьбленого ідола, ефо́д, статуї терафı́мів* та ідола з металу*. Священик вигукнув: «Що ви робите?» 19  А вони відповіли: «Тихо! Мовчи*! Ходи з нами і стань нам батьком* та священиком. Що тобі ліпше: залишатися священиком у домі одного чоловіка+ чи бути священиком для цілої родини, для племені в Ізра́їлі?»+ 20  Священику це сподобалось, і він, узявши ефо́д, статуї терафı́мів* та різьбленого ідола,+ вийшов з тими людьми. 21  Тоді вони вирушили далі, пропустивши дітей, худобу та майно поперед себе. 22  І коли вони вже трохи відійшли від дому Миха́я, то люди, що жили з ним по сусідству, зібралися і наздогнали да́нівців. 23  Да́нівці почули позад себе їхній крик, обернулися і запитали Миха́я: «Що сталося? Чого ви зібрались?» 24  Той же відповів: «Ви забрали богів, яких я собі зробив, та мого священика і пішли, залишивши мене ні з чим. А тепер ще й питаєте: “Що сталося?”» 25  На це да́нівці сказали: «Не кричи на нас! А то наші люди у гніві* накинуться на вас. Тоді втратиш життя* і ти, і твої домашні». 26  І да́нівці пішли далі своєю дорогою, а Миха́й, побачивши, що вони сильніші за нього, повернувся додому. 27  Отже, да́нівці взяли те, що зробив Миха́й, а також його священика і пішли на Лаї́ш,+ де люди жили спокійно і безпечно.+ Вони повбивали його мешканців мечем, а саме місто спалили. 28  І ніхто не врятував їх, бо жили вони далеко від Сидо́на й не мали ні з ким ніяких справ. Лаї́ш стояв у долині, що належала Бет-Рехо́ву.+ Потім да́нівці відбудували місто й оселилися в ньому. 29  І вони назвали те місто Дан,+ за іменем свого прабатька Да́на, сина Ізра́їля.+ Але раніше місто називалося Лаї́ш.+ 30  Після того да́нівці поставили собі різьбленого ідола,+ а Йоната́н,+ син Гершо́ма,+ Мойсеєвого сина, та його сини служили священиками для племені Да́на аж до часу, коли мешканці краю пішли у вигнання. 31  І той ідол, якого зробив Миха́й, стояв у них весь час, поки дім* правдивого Бога перебував у Шı́ло.+

Примітки

Або «вимову».
Озн. «табір Да́на».
Або «домашні божки; ідоли».
Або «лита статуя».
Або «литу статую».
Або «домашніх божків; ідолів».
Або «домашніх божків; ідолів».
Або «литу статую».
Букв. «поклади руку на свої уста».
Або «радником».
Або «домашніх божків; ідолів».
Або «душу».
Або «люди, гіркі душею».
Тобто святий намет.