Суддів 2:1—23

  • Попередження від ангела Єгови (1–5)

  • Смерть Ісуса Навина (6–10)

  • Бог дає суддів Ізраїлю (11–23)

2  Тоді ангел+ Єгови прийшов з Гілга́ла+ в Бохı́м і промовив: «Я вивів вас з Єгипту і привів у край, який поклявся дати вашим прабатькам.+ Я сказав: “Я ніколи не порушу своєї угоди з вами.+  А ви не укладайте жодної угоди з жителями цього краю+ і поруйнуйте їхні жертовники”.+ Проте ви не послухали мого голосу.+ Чому ви так зробили?  Тому я сказав: “Не вижену їх перед вами,+ і вони стануть вам пасткою,+ а їхні боги — приманкою”».+  Коли ангел Єгови промовив ці слова до всіх ізраїльтян, люди здійняли сильний плач.  Тому вони назвали це місце Бохı́м* і принесли там жертви Єгові.  Ісус Нави́н відпустив ізраїльтян, і кожен пішов до свого спадку,+ щоб оволодіти землею.  Народ служив Єгові всі дні Ісуса Нави́на і всі дні старійшин, що пережили Ісуса й бачили всі великі діла, які Єгова чинив для Ізра́їля.+  І помер Ісус, Нави́нів син, слуга Єгови, у віці 110 років.+  Ісуса поховали на землі, яка належала до його спадкового наділу, в Тімна́т-Хере́сі,+ що в гористому краї Єфре́ма на північ від гори Гаа́ш.+ 10  Все те покоління також приєдналося до своїх прабатьків*, а після нього з’явилося інше покоління, яке не знало Єгови й усього, що він зробив для Ізра́їля. 11  Ізраїльтяни чинили зло в очах Єгови і служили* Ваа́лам.+ 12  Вони покинули Єгову, Бога своїх батьків, який вивів їх з єгипетського краю,+ і пішли за іншими богами — богами довколишніх народів,+ поклонялися їм та ображали Єгову.+ 13  Покинули вони Єгову і служили Ваа́лу й Астартам.+ 14  Тоді Єгова запалав гнівом на ізраїльтян і віддав їх у руки грабіжників, які їх обкрадали.+ Він віддав* їх ворогам, що жили довкола.+ Тож ізраїльтяни більше не могли протистояти своїм ворогам.+ 15  Хоч би куди вони йшли, рука Єгови була проти них, так що вони зазнавали нещастя,+ як і говорив Єгова, як Єгова їм клявся,+ і було їм дуже тяжко.+ 16  Тому Єгова давав їм суддів, які рятували їх з рук грабіжників.+ 17  Але вони не слухали навіть суддів, служили* іншим богам і вклонялися їм. Ізраїльтяни швидко зійшли з дороги, котрою ходили їхні прабатьки, які дотримувалися заповідей Єгови.+ Не були вони такими, як їхні прабатьки. 18  Коли ж Єгова призначав їм суддю,+ то Єгова був з ним і рятував їх з рук ворогів усі дні того судді. Єгова відчував жаль*,+ коли вони стогнали через тих, хто їх гнобив+ і утискав. 19  Та як вмирав суддя, вони бралися за старе і поводились гірше від своїх батьків, бо йшли за іншими богами, служили і вклонялися їм.+ Не змінювалися вони і вперто продовжували робити своє. 20  Зрештою Єгова запалав гнівом на Ізра́їля+ і сказав: «За те, що цей народ порушив угоду,+ яку я уклав з його прабатьками, і не послухався мене,+ 21  я не вижену перед ним жодного з народів, які залишилися після смерті Ісуса Нави́на.+ 22  Так я дізнаюся, чи ізраїльтяни триматимуться дороги Єгови+ і йтимуть нею, як це робили їхні батьки». 23  Тож Єгова дозволив цим народам залишитися — не вигнав їх відразу і не віддав у руки Ісуса Нави́на.

Примітки

Озн. «плакальники».
Це поетичний вислів, яким описували смерть.
Або «поклонялися».
Букв. «продав».
Або «займалися духовною проституцією з».
Або «жалкував».