Суддів 6:1—40
6 Але ізраїльтяни знову стали чинити зло в очах Єгови,+ тому Єгова на сім років віддав їх у руки мідіянітя́н,+
2 і ті гнобили їх.+ Через мідіянітя́н ізраїльтяни поробили собі сховища* в горах, печерах і важкодоступних місцях.+
3 Коли ізраїльтяни засівали поля, то приходили мідіянітя́ни, амаликітя́ни+ й народи Сходу+ і нападали на них.
4 Вони ставали табором проти ізраїльтян і нищили врожай у їхньому краї аж до Га́зи, не залишаючи в Ізра́їлі ані харчів, ані овець, ані биків, ані ослів.+
5 Приходили вони зі своєю худобою та наметами — численні, як сарана.+ Їх самих та верблюдів їхніх не злічити.+ Вони приходили в край і спустошували його.
6 Тож ізраїльтяни сильно зубожіли через мідіянітя́н і почали кликати Єгову на допомогу.+
7 Коли через гніт мідіянітя́н ізраїльтяни благали Єгову про допомогу,+
8 Єгова послав до них пророка, і той сказав: «Так говорить Єгова, Бог Ізра́їлів: “Я вивів вас із Єгипту, звільнив з дому рабства.+
9 Визволив я вас з руки єгиптян та від усіх ваших гнобителів, я прогнав їх перед вами, а їхню землю віддав вам.+
10 І я сказав: «Я — Єгова, ваш Бог.+ Не бійтеся богів аморея́н, в краю яких живете».+ Але ви не слухались мене*”».+
11 Згодом ангел Єгови прийшов+ і сів в О́фрі під великим деревом, яке належало авіезе́рівцю+ Йоа́шу. Його син Гедео́н+ молотив пшеницю у виноградній давильні, щоб сховати її від мідіянітя́н.
12 Перед ним з’явився ангел Єгови і сказав: «Єгова з тобою,+ сильний воїне».
13 Та Гедео́н відповів: «Вибач, мій пане, але якщо Єгова з нами, чому нас спіткало все це?+ Де всі його чуда, про які розповідали наші батьки,+ кажучи: “Єгова вивів нас з Єгипту”?+ А тепер Єгова покинув нас+ і віддав у руку мідіянітя́н».
14 Тоді Єгова повернувся до нього і промовив: «У тебе є сила, тож іди. Ти врятуєш Ізра́їль з руки мідіянітя́н,+ бо я посилаю тебе».
15 На це Гедео́н сказав: «Вибач мені, Єгово, але як я врятую Ізра́їль? Моя родова громада* найменша в Манасı́ї, а я найнезначніший у домі мого батька».
16 Проте Єгова промовив: «Я буду з тобою,+ тому ти легко переможеш мідіянітя́н — наче одного чоловіка».
17 Тоді Гедео́н сказав: «Якщо я знайшов ласку у твоїх очах, дай мені знак, що це ти говориш зі мною.
18 Будь ласка, не відходь звідси, поки я не повернуся з даром і не поставлю його перед тобою».+ А він відповів: «Я залишуся тут, поки ти не прийдеш».
19 Тож Гедео́н пішов і приготував козеня та прісний хліб з однієї е́фи* борошна.+ Він поклав м’ясо в кошик, налив у горщик юшку і виніс усе це та й подав йому під великим деревом.
20 Ангел правдивого Бога сказав: «Візьми м’ясо та прісний хліб, поклади на той великий камінь і вилий юшку». Гедео́н так і зробив.
21 Потім ангел Єгови простягнув палицю, яку тримав у руці, і її кінцем торкнувся м’яса та прісного хліба. На камені спалахнув вогонь і пожер м’ясо й прісний хліб.+ Після цього ангел Єгови зник.
22 І Гедео́н зрозумів, що це був ангел Єгови.+
Гедео́н скрикнув: «Горе мені, Всевладний Господи Єгово, бо я бачив ангела Єгови лице в лице!»+
23 Але Єгова сказав: «Мир тобі! Не бійся,+ ти не помреш».
24 І Гедео́н побудував там жертовник для Єгови, який донині називається Єгова-Шало́м*+ і стоїть в О́фрі авіезе́рівців.
25 Тієї ночі Єгова сказав Гедео́ну: «Візьми молодого бика, що належить твоєму батькові, другого семирічного молодого бика. Зруйнуй жертовник Ваа́ла, який має твій батько, і зрубай священну палю* коло нього.+
26 Потім на вершині цього пагорба побудуй Єгові, твоєму Богу, жертовник, уклавши каміння в ряд. Візьми другого молодого бика і принеси його як цілопалення, а на дрова порубай священну палю*».
27 Тож Гедео́н взяв 10 своїх слуг і зробив усе так, як сказав йому Єгова. Та оскільки він дуже боявся домашніх свого батька і мешканців міста, то зробив це не вдень, а вночі.
28 Рано-вранці наступного дня мешканці міста прокинулись і побачили, що хтось зруйнував жертовник Ваа́ла, зрубав коло нього священну палю*, побудував інший жертовник і приніс на ньому в жертву другого молодого бика.
29 Люди стали питати одне одного: «Хто це зробив?» Усе розвідавши, вони сказали: «Це зробив Гедео́н, син Йоа́ша».
30 Тож мешканці міста сказали Йоа́шу: «Виведи свого сина! Він має померти, бо зруйнував жертовник Ваа́ла і зрубав священну палю* коло нього».
31 Але Йоа́ш+ відповів усім, хто виступив проти нього: «Невже ви мусите захищати Ваа́ла? Невже мусите рятувати його? Хто його захищатиме, той сьогодні вранці буде покараний смертю.+ Якщо Ваа́л — бог, то нехай сам себе захищає,+ бо хтось зруйнував його жертовник».
32 Того дня Йоа́ш назвав Гедео́на Єрувваа́лом*, сказавши: «Нехай Ваа́л сам себе захищає, бо хтось зруйнував його жертовник».
33 Усі мідіянітя́ни,+ амаликітя́ни+ й народи Сходу об’єднали свої сили,+ перейшли* в долину Єзреї́л й отаборилися там.
34 Тоді дух Єгови зійшов на* Гедео́на,+ і той засурмив у ріг,+ після чого авіезе́рівці+ приєдналися до нього.
35 Гедео́н розіслав людей по всьому краї Манасı́ї, і нащадки Манасı́ї теж приєдналися до нього. Послав він людей і в землі Аси́ра, Завуло́на та Нефтали́ма, і чоловіки з тих земель вийшли йому назустріч.
36 Гедео́н сказав правдивому Богові: «Дай мені знак, що ти врятуєш Ізра́їль моєю рукою, як і пообіцяв.+
37 Я розстелю на току руно, і, якщо роса впаде тільки на руно, а земля довкола буде сухою, я знатиму, що ти врятуєш Ізра́їль моєю рукою, як і пообіцяв».
38 Так і сталося. Коли наступного дня він встав рано-вранці, то витиснув з руна стільки роси, що нею наповнилась велика чаша.
39 Але Гедео́н промовив до правдивого Бога: «Не гнівайся на мене, дозволь попросити ще раз. Дозволь, будь ласка, ще раз перевірити, що станеться з руном. Нехай руно залишається сухим, а вся земля вкриється росою».
40 Тож Бог так і зробив тієї ночі. Тільки руно залишилося сухим, а вся земля вкрилась росою.
Примітки
^ Або, можливо, «підземні склади».
^ Букв. «не слухали мого голосу».
^ Букв. «тисяча».
^ Прибл. 22 л. Див. додаток Б14.
^ Озн. «Єгова є мир».
^ Озн. «нехай Ваа́л захищається (бореться)».
^ Або «перейшли через річку».
^ Букв. «одягнув».
