Суддів 8:1—35
8 Потім єфре́мівці сказали Гедео́ну: «Як ти міг таке зробити? Чому ти не покликав нас, коли йшов воювати з мідіянітя́нами?»+ І вони дуже сварилися з ним.+
2 Але він промовив: «Що я зробив у порівнянні з вами? Хіба рештки винограду, які підібрав Єфре́м,+ не ліпші від урожаю, зібраного Авіезе́ром?+
3 Таж у ваші руки Бог дав мідія́нських князів, Оре́ва і Зее́ва.+ А що я зробив у порівнянні з вами?» І, коли він сказав їм так*, вони заспокоїлися*.
4 Потім Гедео́н прибув з 300 чоловіками до Йордану і переправився на другий бік. Хоча всі вони були стомлені, але погоню не припиняли.
5 Гедео́н сказав мешканцям Сукко́та: «Будь ласка, дайте моїм людям хліба, бо вони втомлені, а я женуся за мідія́нськими царями Зева́хом і Цалму́нною».
6 Але князі Сукко́та сказали: «Хіба ти вже схопив Зева́ха і Цалму́нну? Хіба вони вже у твоїх руках, що ми маємо дати хліба твоїм воїнам?»
7 На це Гедео́н відповів: «Якщо так, то, коли Єгова дасть Зева́ха і Цалму́нну в мою руку, я пороздираю ваше тіло пустельними колючками і тернами».+
8 Звідти він пішов у Пенуї́л і попросив у його мешканців те саме, але вони відповіли йому так, як мешканці Сукко́та.
9 Тож він сказав мешканцям Пенуї́ла: «Коли я повернуся з перемогою*, то зруйную вашу башту».+
10 Тим часом Зева́х та Цалму́нна були в Карко́рі, і з ними їхні війська — близько 15 000 воїнів. Це все, що залишилося від цілого війська народів Сходу,+ оскільки полягло 120 000 воїнів, озброєних мечами.
11 А Гедео́н, продовжуючи погоню, рушив шляхом кочівників на схід від Нова́ху та Йогбе́ги.+ Він напав на ворожий табір, коли вороги того не очікували.
12 Зева́х же й Цалму́нна, двоє мідія́нських царів, стали втікати, але Гедео́н кинувся навздогін і піймав їх. Тож всіх у таборі охопила паніка.
13 А коли Гедео́н, син Йоа́ша, повертався з війни шляхом, що вів угору до Харе́су,
14 то захопив юнака із Сукко́та і став його розпитувати. І юнак написав йому імена 77 сукко́тських князів та старійшин.
15 Тоді Гедео́н пішов до мешканців Сукко́та і сказав: «Я привів вам Зева́ха і Цалму́нну, через яких ви насміхалися з мене, кажучи: “Хіба Зева́х і Цалму́нна вже у твоїх руках, що ми маємо дати хліба твоїм виснаженим воїнам?”»+
16 Він схопив старійшин Сукко́та, взяв пустельних колючок і тернів та провчив їх.+
17 Також він зруйнував башту Пенуї́ла+ і повбивав жителів того міста.
18 Потім він запитав Зева́ха і Цалму́нну: «Як виглядали чоловіки, яких ви повбивали на Таво́рі?» А ті відповіли: «Усі вони були подібні до тебе і виглядали, як царські сини».
19 Тоді Гедео́н промовив: «Це були мої брати, сини моєї матері. Як живий Єгова*, якби ви зберегли їх при житті, я б вас не вбивав».
20 І він наказав Єте́ру, своєму первістку: «Встань і вбий їх». Але той не витягнув свого меча, оскільки був ще юнаком і боявся.
21 Тож Зева́х і Цалму́нна сказали: «А ти сам візьми і вбий нас. Ти що, не чоловік*?» І Гедео́н убив їх+ та забрав прикраси у вигляді півмісяця, що висіли на шиях їхніх верблюдів.
22 Після того ізраїльтяни сказали Гедео́ну: «Стань нашим правителем — ти, твій син і твій онук, бо ти врятував нас з руки мідіянітя́н».+
23 Але Гедео́н відповів їм: «Не правитиму вами ані я, ані мій син. Вами буде правити Єгова!+ —
24 і додав: — Хочу вас про щось попросити: нехай кожен дасть мені зі своєї здобичі по носовій сережці». (Бо переможені ізмаї́лівці+ носили золоті носові сережки.)
25 Ізраїльтяни ж відказали: «Добре, дамо». Тоді вони розстелили одяг і кожен кинув на нього носову сережку зі своєї здобичі.
26 І вага тих сережок із золота була 1700 золотих ше́келів*. Крім того, Гедео́н взяв прикраси у вигляді півмісяця, підвіски, шати мідія́нських царів з пурпурної вовни і ланцюжки, що висіли на шиях верблюдів.+
27 З цього золота Гедео́н зробив ефо́д,+ який виставив у своєму місті О́фрі.+ Весь Ізра́їль поклонявся* тому ефо́ду,+ і це стало пасткою для Гедео́на та його домашніх.+
28 Отже, мідіянітя́ни+ були підкорені ізраїльтянам і більше не противились їм*. Після того впродовж 40 років, поки жив Гедео́н, у краї був спокій*.+
29 Йоа́шів син Єрувваа́л+ повернувся додому і жив там.
30 У Гедео́на народилося 70 синів*, бо він мав багато дружин.
31 Народила йому сина й наложниця, що жила в Сихе́мі, і він назвав його Авімеле́х.+
32 Згодом Гедео́н, Йоа́шів син, помер, доживши до глибокої старості, і був похований у гробниці свого батька Йоа́ша в О́фрі авіезе́рівців.+
33 Як тільки Гедео́н помер, ізраїльтяни знову почали поклонятися* Ваа́лам+ і вибрали собі за бога Ваа́л-Берı́та.+
34 Ізраїльтяни не пам’ятали Єгову, свого Бога,+ який врятував їх з рук усіх ворогів,+ що жили довкола.
35 І вони не виявляли відданої любові домашнім Єрувваа́ла, тобто Гедео́на, за все добро, яке він зробив Ізра́їлеві.+
Примітки
^ Букв. «це слово».
^ Букв. «їхній дух заспокоївся проти нього».
^ Букв. «з миром».
^ Серед ізраїльтян було звичним клястися існуванням Єгови чи іншої особи, щоб надати ваги своїм словам.
^ Або «який чоловік, така і його сила».
^ 1 ше́кель — 11,4 г. Див. додаток Б14.
^ Або «займався духовною проституцією з».
^ Або «мир».
^ Букв. «не піднімали своєї голови».
^ Букв. «мав 70 синів, які вийшли з його стегна».
^ Або «займатися духовною проституцією з».
