Перший лист до коринфян 1:1—31

  • Привітання (1–3)

  • Павло дякує Богу за коринфян (4–9)

  • Заохочення мати єдність (10–17)

  • Христос — Божа сила й мудрість (18–25)

  • Хваліться лише Єговою (26–31)

1  Павло, покликаний з Божої волі стати апостолом+ Христа Ісуса, і наш брат Состе́н  до Божого збору в Кори́нфі,+ до вас, освячених, щоб перебувати в єдності з Христом Ісусом,+ і покликаних бути святими, а також до всіх усюди, хто кличе ім’я Господа Ісуса Христа,+ Господа їхнього й нашого.  Нехай з вами буде незаслужена доброта й мир від Бога, нашого Батька, і від Господа Ісуса Христа.  Я завжди дякую моєму Богу за вас з огляду на незаслужену доброту, яку він виявив вам через Христа Ісуса,  бо завдяки Христу ви збагатились у всьому — у вмінні звіщати слово і в усілякому знанні,+  і свідчення про Христа+ міцно вкоренилося серед вас;  тож, поки ви палко чекаєте виявлення нашого Господа Ісуса Христа,+ вам не бракує жодного дару.  Бог зміцнятиме вас до кінця, щоб у день нашого Господа Ісуса Христа+ вас не було в чому звинуватити.  Вірний Бог,+ який покликав вас, аби ви мали єдність* з його Сином Ісусом Христом, нашим Господом. 10  Отже, брати, дуже прошу вас ім’ям нашого Господа Ісуса Христа: майте єдність у тому, що говорите. Хай не буде між вами розбрату,+ натомість майте цілковиту єдність у своїх думках і поглядах.+ 11  Бо від Хло́їних домашніх я дізнався, брати, що між вами існують незгоди. 12  Маю на увазі, що ви говорите: «Я Павлів», «А я Аполло́сів»,+ «А я Ки́фин*», «А я Христів». 13  Невже Христос поділений? Хіба це Павло за вас був страчений на стовпі? Чи ви охрестилися в ім’я Павла? 14  Я дякую Богові, що не хрестив нікого з вас, крім Кри́спа+ і Га́я,+ 15  тому ніхто не може сказати, що ви були охрещені в моє ім’я. 16  Щоправда, я охрестив також домашніх Стефана.+ А щодо інших, то не пам’ятаю, чи хрестив ще когось. 17  Бо Христос послав мене не хрестити, а звіщати добру новину,+ причому не розумними словами*, інакше стовп мук* Христа був би марним. 18  Бо для тих, хто на шляху до знищення, слова про стовп мук* є безглуздям,+ а для тих, хто на шляху до спасіння,— виявом Божої сили.+ 19  Адже написано: «Мудрість мудреців погублю і розум розумних відкину*».+ 20  Де мудреці? Де книжники*? Де ті, хто в цей вік* любить посперечатися? Хіба Бог не зробив мудрість світу безглуздям? 21  А Божа мудрість виявилась ось у чому: оскільки світ зі своєю мудрістю+ не пізнав Бога,+ то Богові було до вподоби врятувати віруючих через безглуздя+ звістки, що проповідується. 22  Бо юдеї просять знаків,+ греки шукають мудрості, 23  а ми проповідуємо Христа, який був страчений на стовпі. Для юдеїв він камінь спотикання, а для людей з інших народів — безглуздя.+ 24  Проте для покликаних — як для юдеїв, так і для греків — Христос є Божою силою й мудрістю,+ 25  оскільки Боже безглузде мудріше від того, що люди вважають мудрим, і Боже слабке сильніше від того, що вони вважають сильним.+ 26  Брати, ви по собі бачите, що Бог покликав не багато мудрих з людського погляду*,+ не багато сильних і не багато тих, хто знатного походження*,+ 27  але Бог вибрав безглуздих світу, щоб засоромити мудрих, і слабких світу, щоб засоромити сильних.+ 28  Також Бог обрав тих, хто незначний у світі і на кого дивляться звисока, кого вважають нічим*, аби знищити тих, кого вважають кимсь*,+ 29  щоб ніхто* не вихвалявся перед Богом. 30  Бо саме завдяки йому ви перебуваєте в єдності з Христом Ісусом, який став для нас Божою мудрістю і праведністю,+ дав можливість бути освяченими+ і отримати визволення на основі викупу,+ 31  щоб виконалось написане: «Хто хвалиться, нехай хвалиться Єговою*».+

Примітки

Або «спільність».
Ки́фу також називали Петром.
Або «мудрістю мови».
Або «відштовхну».
Тобто знавці Закону.
Або «в цій системі». Див. глосарій.
Або «за людськими нормами».
Або «з видатних родин».
Або «те, чого немає».
Або «те, що є».
Букв. «жодне тіло».