Перший лист до коринфян 9:1—27

  • Павло, як апостол, подає приклад (1–27)

    • «Не зав’язуй рота бику» (9)

    • «Горе мені, якщо я не проголошую» (16)

    • Ставайте усім для усіляких людей (19–23)

    • Самовладання в забігу за життя (24–27)

9  Хіба я не вільний? Хіба я не апостол? Хіба я не бачив Ісуса, нашого Господа?+ Хіба ви не плід праці, яку я виконую для Господа?  Навіть якщо для інших я не апостол, то для вас, звичайно ж, апостол! Бо ви — печатка, яка підтверджує, що я справді апостол для Господа.  Тим, хто мене судить, скажу на свій захист таке:  хіба ми не маємо права* їсти й пити?  Хіба не маємо права брати з собою віруючу дружину*,+ як це робить решта апостолів, а також брати́ Господа+ й Ки́фа*?+  І чи тільки Варна́ва+ і я не маємо права не заробляти собі на життя?  Хто служить у війську за власний рахунок? Хто садить виноградник і не їсть його плодів?+ Або хто пасе отару і не п’є молока, яке вона дає?  Чи я говорю, дивлячись на це з людського погляду? Але хіба Закон не говорить так само?  Бо в Законі Мойсея написано: «Не зав’язуй рота бику, коли він молотить зерно».+ Хіба це про биків піклується Бог? 10  Чи він все-таки говорить це задля нас? Так, це було написано задля нашого добра, бо і орач, і молотник повинні працювати з надією, що отримають свою частку. 11  Ми посіяли серед вас духовне, то хіба буде несправедливо, якщо пожнемо від вас матеріальне?+ 12  Якщо інші мають право використовувати вас, хіба ми не маємо на це ще більшого права? Але ми не скористалися цим правом*,+ натомість усе зносимо, аби не створити жодних перешкод у поширенні доброї новини про Христа.+ 13  Хіба ви не знаєте, що чоловіки, які виконують священні обов’язки, їдять те, що належить храму, а ті, хто постійно служить при жертовнику, мають частку із жертовника?+ 14  Тому Господь наказував, аби ті, хто звіщає добру новину, за рахунок неї і жили.+ 15  Проте я жодного разу цим не скористався.+ І я написав вам не для того, щоб зробити це тепер, бо мені було б ліпше померти, ніж... Ніхто не забере в мене підстави для того, щоб хвалитися!+ 16  Якщо ж я проголошую добру новину, це не причина хвалитися, це мій обов’язок. І горе мені, якщо я не проголошую доброї новини!+ 17  Якщо я роблю це добровільно, то маю нагороду, і навіть якщо проти власної волі, то так чи інакше мені доручено обов’язки управителя.+ 18  Тож у чому моя нагорода? У тому, що я можу звіщати добру новину безплатно, не зловживаючи владою*, яку маю як проповідник доброї новини. 19  Бо, хоча я ні від кого не залежу, я став рабом для всіх, щоб придбати якомога більше людей. 20  Для юдеїв я став юдеєм, щоб придбати юдеїв,+ для тих, хто під законом,— тим, хто під законом (хоча сам я не під законом), щоб придбати і їх.+ 21  Для людей без закону я став тим, хто без закону (хоча я не живу без закону Бога, оскільки перебуваю під законом Христа),+ щоб придбати тих, хто без закону. 22  Для слабих я став слабим, щоб придбати слабих.+ Я став усім для усіляких людей, щоб всіма можливими способами врятувати хоча б декотрих. 23  Але роблю все це задля доброї новини, щоб ділитися нею з іншими.+ 24  Хіба ви не знаєте, що в забігу біжать усі учасники, але нагороду отримує лише один? Тож біжіть так, щоб отримати нагороду.+ 25  Кожен учасник змагань* у всьому виявляє самовладання. Однак він робить це, щоб отримати вінок тлінний,+ а ми — нетлінний.+ 26  Тому я біжу не так, ніби не маю мети,+ і скеровую удари не так, ніби б’ю повітря. 27  Але я бичую* своє тіло+ і поневолюю його, немов раба, щоб, проповідуючи іншим, самому часом не втратити схвалення*.

Примітки

Букв. «влади».
Або «дружину, яка є сестрою».
Також званий Петром.
Букв. «владою».
Або «правами».
Або «кожен атлет».
Або «караю; суворо виховую».
Або «не стати непридатним».