Перша книга Самуїла 1:1—28
1 У гористому краї Єфре́ма,+ в Раматаї́м-Цофı́мі*,+ жив чоловік, на ім’я Елка́на.+ Був він єфре́мівцем*, сином Єроха́ма, сина Елı́гу, сина То́ху, сина Цу́фа.
2 Він мав двох дружин, одну звали Анною, другу — Пенı́нною. У Пенı́нни були діти, а в Анни ні.
3 Елка́на кожного року ходив зі свого міста до Шı́ло, щоб поклонятися* Єгові, Богу військ*, і приносити йому жертви.+ Там служили священиками+ Єгови два сини Ілı́я — Хо́фні і Пінха́с.+
4 Щоразу, коли Елка́на приносив жертву, він давав частки жертви своїй дружині Пенı́нні та всім її синам і дочкам.+
5 Анна ж отримувала особливу частку, бо Елка́на любив її більше, хоч Єгова і не давав їй дітей*.
6 Суперниця постійно насміхалася з Анни і пригнічувала її, бо Єгова не давав Анні дітей.
7 Пенı́нна робила це з року в рік. Коли тільки Анна приходила в дім Єгови,+ та насміхалася з неї так сильно, що Анна плакала і не їла.
8 А її чоловік Елка́на говорив: «Анно, чому ти плачеш і нічого не їси? Чому ти така сумна?* Хіба я не ліпший для тебе за 10 синів?»
9 Після того як вони закінчили їсти та пити в Шı́ло, Анна встала. У той час священик Ілı́й сидів на стільці біля одвірка храму*+ Єгови.
10 Анні було дуже гірко*, тому вона почала молитися до Єгови+ та нестримно плакати.
11 Вона дала обітницю: «Єгово, Боже військ, якщо ти зглянешся над моєю бідою і згадаєш про мене, свою служницю, якщо не забудеш мене й даси мені сина,+ то я віддам його тобі, Єгово, на всі дні його життя і бритва ніколи не торкнеться його голови».+
12 Вона довго молилася до Єгови, а Ілı́й спостерігав за її губами.
13 Анна ж промовляла у своєму серці — лише губи її тремтіли, а голосу не було чути. Тому Ілı́й подумав, що вона п’яна,
14 і сказав їй: «Чи довго ти ще будеш п’яна? Не пий більше вина».
15 Однак Анна відповіла: «Я не п’яна, мій пане. Перед тобою сильно пригнічена жінка*, а вина чи іншого алкогольного напою я не пила. Просто я виливаю перед Єговою свою душу*.+
16 Не думай, що твоя служниця — нікчемна жінка. Бо весь цей час я молилася через свій сильний біль і тривогу».
17 Тоді Ілı́й сказав: «Іди з миром, і нехай Бог Ізра́їля виконає твоє прохання».+
18 Анна ж промовила: «Хай твоя служниця і далі має ласку у твоїх очах»,— і пішла своєю дорогою. Вона почала їсти, і обличчя її більше не було сумним.
19 А рано-вранці вони встали, поклонилися Єгові і повернулися до свого дому в Ра́му.+ Потім Елка́на мав інтимні стосунки зі своєю дружиною Анною, і Єгова звернув на неї увагу*.+
20 Тож не минуло й року*, як Анна завагітніла і народила сина, якого назвала+ Самуї́лом*, бо сказала: «Я випросила його в Єгови».
21 Згодом Елка́на пішов з усіма своїми домашніми скласти Єгові щорічну жертву+ і приношення, пов’язане з обітницею.
22 Анна ж не пішла,+ сказавши чоловікові: «Я приведу хлопчика, коли відлучу його від грудей. Він стане перед Єговою і залишатиметься там».+
23 На це її чоловік Елка́на промовив: «Роби, як вважаєш за потрібне*. Залишайся вдома, поки не відлучиш його від грудей. І нехай Єгова виконає твоє слово». Тому жінка залишалася вдома і годувала свого сина, поки не прийшов час відлучити його.
24 А коли Анна відлучила його, то вирушила з ним у Шı́ло, взявши з собою трирічного бика, одну е́фу* борошна та великий глек вина.+ Разом з хлопчиком вона ввійшла у дім Єгови в Шı́ло.+
25 Там бика зарізали, і хлопчика привели до Ілı́я.
26 Анна сказала: «Вибач, мій пане. Клянусь твоїм життям*, я та жінка, яка стояла тут і при тобі молилася Єгові.+
27 Про цього хлопчика я молилася, і Єгова виконав моє прохання.+
28 А тепер я віддаю* сина Єгові. Його буде віддано Єгові на всі дні його життя».
І він* поклонився там Єгові.
Примітки
^ Або «з Ра́ми, цу́фівець».
^ Або «кланятися».
^ Букв. «закрив її утробу».
^ Або «чому твоєму серцю погано?»
^ Тобто святого намету.
^ Або «була гірка душею».
^ Або «жінка, дуже пригнічена духом».
^ Букв. «згадав про неї».
^ Або, можливо, «у належний час».
^ Озн. «Боже ім’я».
^ Букв. «що є добрим у твоїх очах».
^ Прибл. 22 л. Див. додаток Б14.
^ Або «життям твоєї душі».
^ Або «позичаю».
^ Очевидно, Елка́на.
