Перша книга Самуїла 13:1—23
13 Сау́л став царем,+ коли мав...* років, і правив над Ізра́їлем два роки.
2 Він вибрав собі 3000 ізраїльтян: 2000 були з ним у Міхма́ші та в гористому краї довкола Бете́ля, а 1000 — з Йоната́ном+ у Веніями́новій Гı́ві.+ Решту ж людей він розпустив, і кожен пішов до свого намету.
3 Після того Йоната́н розбив філісти́мський+ гарнізон у Ге́ві,+ і про це дізналися філісти́мляни. Тоді Сау́л наказав сурмити в ріг+ по всьому краю, сказавши: «Нехай євреї чують!»
4 Весь Ізра́їль почув звістку: «Сау́л розбив гарнізон філісти́млян, тому вони зненавиділи ізраїльтян». І народ зійшовся в Гілга́л,+ щоб піти за Сау́лом.
5 Філісти́мляни також зібралися на бій з Ізра́їлем. Мали вони 30 000 бойових колісниць та 6000 кіннотників. Їхнє військо було таке численне, як пісок на березі моря.+ Вони вийшли й отаборилися в Міхма́ші, на схід від Бет-Аве́на.+
6 Ізраїльтяни ж, побачивши, що потрапили в біду і що вороги тиснуть їх, почали ховатися в печерах,+ ущелинах, серед скель, у підвалах* та водозборах.
7 Деякі євреї навіть перебралися за Йордан, у зе́млі Га́да і Гілеа́да.+ А Сау́л залишився в Гілга́лі, і всі люди, які були з ним, тремтіли зі страху.
8 Він чекав сім днів до часу, призначеного Самуї́лом, але Самуї́л не прийшов до Гілга́ла. Тож люди почали розбігатися від Сау́ла.
9 Тоді він сказав: «Принесіть мені те, що призначено для цілопалення та мирних жертв»,— і склав жертву цілопалення.+
10 Але як тільки він закінчив приносити жертву цілопалення, прийшов Самуї́л. Сау́л вийшов йому назустріч і привітав* його.
11 Тоді Самуї́л запитав: «Що ти зробив?» — «Я побачив, що люди почали розбігатися від мене,+ — відповів Сау́л,— а ти не прийшов у визначений час. Та ще й філісти́мляни зібралися в Міхма́ші.+
12 От я і подумав: “Тепер філісти́мляни нападуть на мене біля Гілга́ла, а я ще не просив Єгову про ласку*”. Тому мені й довелося принести жертву цілопалення».
13 На це Самуї́л відказав: «Ти повівся нерозумно. Ти не послухався наказу свого Бога Єгови.+ Якби ти виконав його, то Єгова утвердив би твоє царство над Ізра́їлем навіки.
14 Тепер же твоє царство не встоїть.+ Єгова знайде чоловіка, який буде йому до вподоби.+ І Єгова зробить його провідником свого народу,+ бо ти не послухався наказу Єгови».+
15 Після цього Самуї́л підвівся і пішов з Гілга́ла у Веніями́нову Гı́ву. Сау́л же перерахував людей, які з ним залишилися, і було їх близько 600.+
16 Сау́л, його син Йоната́н та люди, які залишилися з ними, перебували у Веніями́новій Ге́ві,+ а філісти́мляни стояли табором у Міхма́ші.+
17 З філісти́мського табору виходило три загони, які чинили набіги. Один загін вирушав у напрямку дороги до О́фри, у землю Шуа́л,
18 другий — у напрямку дороги до Бет-Хоро́на,+ а третій — у напрямку дороги, яка веде до межі перед долиною Цевої́м, у напрямку пустелі.
19 У всьому Ізра́їлі не було жодного коваля, бо філісти́мляни казали: «Щоб євреї не зробили собі меча або списа».
20 І якщо треба було нагострити лезо плуга, мотики, сокири чи серпа, то всі ізраїльтяни ходили до філісти́млян.
21 Щоб нагострити вила, лезо плуга, мотики, сокири або полагодити рожен, необхідно було заплатити 1 пім*.
22 Тому в день бою ніхто з людей Сау́ла і Йоната́на не мав ані меча, ані списа,+ озброєні були тільки Сау́л та його син Йоната́н.
23 Філісти́мський сторожовий загін* вийшов до переходу через ущелину, що біля Міхма́ша.+
Примітки
^ В євр. тексті числа немає.
^ Або «укриттях».
^ Букв. «поблагословив».
^ Або «не пом’якшив лиця Єгови».
^ Стародавня міра ваги, прибл. дві треті ше́келя.
^ Або «гарнізон».
