Перша книга Самуїла 16:1—23

  • Самуїл помазує Давида на царя (1–13)

    • «Єгова дивиться на серце» (7)

  • Бог забирає від Саула свій дух (14–17)

  • Давид стає музикантом Саула (18–23)

16  Через якийсь час Єгова сказав Самуї́лу: «Доки ти будеш засмучений через Сау́ла?+ Я ж відкинув його, і він більше не буде царем над Ізра́їлем.+ Наповни ріг олією+ і йди. Я пошлю тебе до віфлеємля́нина Єссе́я,+ бо я вибрав собі царя з-поміж його синів».+  Але Самуї́л відповів: «Як я піду туди? Якщо Сау́л дізнається про це, то вб’є мене».+ Єгова промовив: «А ти візьми з собою телицю і скажи: “Я прийшов сюди, щоб принести жертву Єгові”.  Запроси Єссе́я на жертвоприношення, і я скажу тобі, що робити. Ти помажеш того, на кого я вкажу».+  Самуї́л зробив все так, як наказав Єгова. Коли він прийшов до Віфлеєма,+ старійшини міста, тремтячи, вийшли йому назустріч і запитали: «Чи ти прийшов до нас з миром?» —  «З миром,— відповів той.— Я прийшов принести жертву Єгові. Освятіться і йдіть зі мною на жертвоприношення». Після цього він освятив Єссе́я та його синів і скликав їх на жертвоприношення.  Коли вони прийшли, Самуї́л побачив Еліа́ва+ і подумав: «Ось точно перед Єговою стоїть його помазанець».  Однак Єгова промовив до Самуї́ла: «Не дивися на його зовнішність і на високий зріст,+ бо я відкинув його. Бог дивиться не так, як людина: людина дивиться на те, що бачать очі, а Єгова дивиться на серце».+  Тоді Єссе́й покликав Авінада́ва+ і наказав йому пройти перед Самуї́лом, але Самуї́л сказав: «І не його вибрав Єгова».  Далі Єссе́й показав Ша́мму,+ проте Самуї́л сказав: «І не його вибрав Єгова». 10  Так сім синів Єссе́я пройшли перед Самуї́лом, однак він сказав Єссе́ю: «Єгова не вибрав жодного з них». 11  Зрештою Самуї́л запитав Єссе́я: «Чи це всі твої сини?» Той відповів: «Досі немає наймолодшого,+ він зараз пасе овець».+ Тоді Самуї́л сказав: «Пошли за ним, бо ми не сядемо їсти, поки він не прийде». 12  Тож Єссе́й послав за ним. Це був рум’яний юнак з гарними очима та приємною зовнішністю.+ Єгова промовив: «Встань і помаж його, бо це він!»+ 13  Тоді Самуї́л взяв ріг з олією+ та помазав Давида в присутності його братів. І з цього дня Давид завдяки духу Єгови сповнявся силою.+ Потім Самуї́л вирушив до Ра́ми.+ 14  А від Сау́ла відійшов дух Єгови,+ і Єгова дозволив, щоб Сау́ла мучив поганий дух.+ 15  Слуги Сау́ла стали говорити йому: «Бог дозволив, щоб тебе мучив поганий дух. 16  Нехай наш пан накаже своїм слугам пошукати чоловіка, який гарно грає на арфі.+ Щоразу, коли на тебе найде поганий дух, цей чоловік буде грати, і тобі ставатиме ліпше». 17  Тож Сау́л звелів своїм слугам: «Знайдіть когось, хто добре грає, і приведіть до мене». 18  На це один слуга відказав: «Я бачив, як гарно грає син віфлеємля́нина Єссе́я. Він мужній та сильний воїн.+ Він вміє гарно говорити, має приємну зовнішність,+ і, крім того, з ним Єгова».+ 19  Тоді Сау́л послав до Єссе́я слуг з такими словами: «Пришли до мене свого сина Давида, який пасе овець».+ 20  І Єссе́й нав’ючив на осла хліб, бурдюк вина та козеня і послав усе це Сау́лу через свого сина Давида. 21  Тож Давид прийшов до Сау́ла і почав у нього служити.+ Той сильно полюбив його і зробив своїм зброєношею. 22  Сау́л передав Єссе́ю: «Прошу, нехай Давид залишиться в мене на службі, бо він знайшов ласку в моїх очах». 23  І щоразу, коли Бог дозволяв, аби на Сау́ла находив поганий дух, Давид брав арфу і грав. Тоді Сау́л заспокоювався, йому ставало ліпше, і поганий дух відходив від нього.+

Примітки