Перша книга Самуїла 23:1—29

  • Давид визволяє місто Кеїлу (1–12)

  • Саул переслідує Давида (13–15)

  • Йонатан зміцнює Давида (16–18)

  • Давид рятується від Саула (19–29)

23  Через якийсь час Давиду повідомили: «Філісти́мляни воюють проти Кеї́ли+ і розкрадають зерно на токах».  Давид запитав Єгову:+ «Чи піти мені на цих філісти́млян? Чи я поб’ю їх?» Єгова відповів: «Іди, ти поб’єш філісти́млян і врятуєш Кеї́лу».  Але люди сказали Давиду: «Послухай, нам страшно навіть у цій частині Юди,+ а що буде, коли підемо в Кеї́лу проти військ філісти́млян?»+  Давид ще раз запитав Єгову.+ І Єгова відповів йому: «Іди до Кеї́ли, бо я віддам філісти́млян у твої руки».+  Тож Давид і його люди пішли в Кеї́лу та напали на філісти́млян. Вони завдали їм великої поразки і забрали їхню худобу. Так Давид врятував жителів Кеї́ли.+  Коли Евіата́р,+ син Ахімеле́ха, втікав до Давида в Кеї́лу, то взяв із собою ефо́д.  Сау́лу донесли: «Давид прийшов у Кеї́лу». Тоді Сау́л сказав: «Бог віддав його мені*,+ бо він піймався у пастку, зайшовши в місто з брамами і засувами».  Тож Сау́л скликав весь народ на війну, щоб піти до Кеї́ли й оточити Давида з його людьми.  Коли Давид дізнався, що Сау́л задумав проти нього зло, то сказав священику Евіата́ру: «Принеси сюди ефо́д».+ 10  Давид звернувся до Бога: «Єгово, Боже Ізра́їля, твій слуга почув, що Сау́л хоче прийти до Кеї́ли і знищити місто через мене.+ 11  Чи провідники* Кеї́ли віддадуть мене в його руки? Чи Сау́л прийде сюди, як сказали твоєму слузі? Єгово, Боже Ізра́їля, вияви це, будь ласка, своєму слузі». Єгова відповів: «Прийде». 12  І Давид запитав: «Чи провідники Кеї́ли віддадуть мене і моїх людей у руки Сау́ла?» Єгова відповів: «Віддадуть». 13  Тоді Давид і його люди, яких було близько 600,+ відразу вийшли з Кеї́ли і ходили від одного місця до іншого, де тільки могли. Коли Сау́лу донесли, що Давид утік з Кеї́ли, то він відмінив похід. 14  Давид перебував у пустелі, в неприступних місцях у гористому краї, що в пустелі Зіф.+ Сау́л же весь час шукав Давида,+ але Єгова не віддавав його в Сау́лові руки. 15  Ховаючись у Хоре́ші, в пустелі Зіф, Давид знав, що* Сау́л вирушив, аби забрати в нього життя*. 16  А Йоната́н, син Сау́ла, пішов до Давида в Хоре́ш і допоміг йому зміцнити надію* на Єгову.+ 17  Йоната́н сказав йому: «Не бійся, мій батько Сау́л не знайде тебе. Ти станеш царем над Ізра́їлем,+ а я буду другим після тебе, і мій батько теж знає про це».+ 18  Після того вони уклали угоду+ перед Єговою, і Давид залишився в Хоре́ші, а Йоната́н пішов додому. 19  Через якийсь час зіф’я́ни прийшли до Сау́ла в Гı́ву+ і сказали: «Чи ти знаєш, що Давид ховається неподалік від нас+ у неприступних місцях в Хоре́ші,+ на пагорбі Хахı́ла,+ що на південь* від Єшимо́ну*?+ 20  Приходь, царю, коли тобі* захочеться, а ми видамо його в руки царя».+ 21  На це Сау́л відказав: «Нехай Єгова поблагословить вас за те, що ви виявили мені співчуття. 22  Прошу вас, ідіть і спробуйте дізнатися, де саме він перебуває і хто бачив його там, бо мені казали, що він дуже хитрий. 23  Ретельно розвідайте про всі місця, де він ховається, і, коли будете точно знати, повертайтесь до мене. Тоді я піду з вами, і якщо він у цьому краї, то я розшукаю його серед усіх тисяч* Юди». 24  Тож вони пішли перед Сау́лом до Зı́фа,+ а Давид у той час був зі своїми людьми в пустелі Мао́н,+ в Ара́ві,+ на південь від Єшимо́ну. 25  Потім Сау́л зі своїми слугами вирушив шукати його.+ Коли Давиду сказали про це, він відразу пішов до скелі+ і залишався в пустелі Мао́н. Почувши це, Сау́л погнався за ним у пустелю. 26  Зрештою Сау́л підійшов до гори з одного боку, а Давид зі своїми людьми був з іншого боку. Він намагався втекти+ від Сау́ла, але той зі своїми слугами почав оточувати Давида та його людей, щоб схопити їх.+ 27  Але тоді до Сау́ла прибув вісник і сказав: «Швидко повертайся, бо філісти́мляни напали на наш край!» 28  І Сау́л перестав гнатися за Давидом+ та вирушив проти філісти́млян. Тому це місце назвали скелею Розділення. 29  Давид же вийшов звідти і перебував у неприступних місцях в Ен-Ге́ді.+

Примітки

Букв. «продав його в мою руку».
Або, можливо, «землевласники».
Або, можливо, «Давид боявся, бо».
Або «душу».
Букв. «і зміцнив його руку».
Букв. «праворуч».
Або, можливо, «пустелі».
Або «твоїй душі».
Або «родових громад».