Перша книга Самуїла 4:1—22
4 Самуї́л передавав Божі слова всьому Ізра́їлю.
І вийшли ізраїльтяни на бій з філісти́млянами й отаборилися біля Еве́н-Езе́ру, а філісти́мляни стали табором в Афе́ку.
2 Філісти́мляни вишикувались у бойовому порядку і виступили проти ізраїльтян. Зав’язалася жорстока битва, в якій філісти́мляни перемогли ізраїльтян і вбили на полі бою близько 4000 чоловіків.
3 Коли ізра́їльські воїни повернулися в табір, старійшини сказали: «Чому Єгова допустив, щоб ми зазнали поразки* сьогодні від філісти́млян?+ Візьмімо з Шı́ло+ ковчег угоди нашого Бога Єгови, щоб ковчег був у нас і рятував від рук ворогів».
4 Тож вони послали людей у Шı́ло, і ті принесли звідти ковчег угоди Єгови, Бога військ, який сидить на престолі над* херувимами.+ Ковчег угоди правдивого Бога також супроводжували два сини Ілı́я, Хо́фні та Пінха́с.+
5 Коли ковчег угоди Бога Єгови принесли в табір, усі ізраїльтяни здійняли такий гучний крик, що аж земля затряслася.
6 Філісти́мляни почули цей крик і запитали: «Що це за крик в єврейському таборі?» Дізнавшись, що в табір принесли ковчег Єгови,
7 вони злякалися. «Бог прийшов у табір!+ — казали вони.— Горе нам, бо такого ще ніколи не було!
8 Горе нам! Хто врятує нас від руки цього величного Бога? Цей Бог вигубив єгиптян у пустелі всілякими карами.+
9 Тому, філісти́мляни, будьте сміливі й мужні, інакше вам доведеться служити євреям, як вони служили вам.+ Будьте мужні і воюйте!»
10 Тож філісти́мляни кинулися в бій та перемогли ізраїльтян,+ і ті порозбігалися по своїх наметах. Ізраїльтяни зазнали великих втрат: у бою полягло 30 000 піших воїнів.
11 Також філісти́мляни захопили ковчег Бога, і двоє синів Ілı́я, Хо́фні та Пінха́с, загинули.+
12 Один веніями́нівець втік з поля бою і того ж дня прибіг у Шı́ло. Одяг на ньому був роздертий, а голова посипана порохом.+
13 Коли він прибіг, Ілı́й в очікуванні сидів на стільці при дорозі, бо його серце тривожилося за ковчег правдивого Бога.+ Увійшовши в місто, веніями́нівець розповів про те, що сталося, і все місто заголосило.
14 Ілı́й почув голосіння і запитав: «Що це за шум?» А вісник поспішив до нього і про все розповів.
15 (У той час Ілı́й мав 98 років, очі його весь час дивилися вперед, але він нічого не бачив.)+
16 Веніями́нівець сказав Ілı́ю: «Я з поля бою... я втік звідти сьогодні». Той же запитав: «Що сталося, сину мій?»
17 На це вісник відповів: «Ізраїльтяни втікали від філісти́млян і зазнали великої поразки.+ Обидва твої сини, Хо́фні і Пінха́с, загинули,+ а ковчег правдивого Бога захопили філісти́мляни».+
18 І, коли він згадав про ковчег правдивого Бога, Ілı́й упав навзнак зі стільця, на якому сидів біля міської брами, зламав собі шию і помер, бо він був старий та огрядний. Він судив Ізра́їль 40 років.
19 Його невістка, дружина Пінха́са, була тоді вагітна і мала скоро народжувати. Коли вона почула, що ковчег правдивого Бога захоплено, а її свекор і чоловік померли, то зігнулася, бо в неї несподівано почалися перейми, і народила дитину.
20 Коли вона помирала, жінки, які були біля неї, сказали: «Не бійся, ти народила сина». Але вона нічого не відповіла і ніяк не зреагувала* на це.
21 Хлопчика вона назвала Іхаво́д*,+ промовивши: «Слава Ізра́їля пішла у вигнання».+ Вона мала на увазі захоплення ковчега правдивого Бога і те, що сталося з її свекром та чоловіком.+
22 Вона сказала: «Слава Ізра́їля пішла у вигнання, бо ковчег правдивого Бога захоплено».+
Примітки
^ Букв. «чому Єгова завдав нам поразки?»
^ Або, можливо, «між».
^ Або «і не поклала свого серця».
^ Озн. «де слава?»
