Перша книга Самуїла 8:1—22
8 Коли Самуї́л постарів, то призначив суддями над Ізра́їлем своїх синів.
2 Його першого сина звали Йоı́л, а другого — Авı́я,+ вони були суддями в Бее́р-Ше́ві.
3 Але сини Самуї́ла не йшли його слідами: вони шукали нечесної наживи,+ брали хабарі+ і викривляли правосуддя.+
4 Через якийсь час усі старійшини Ізра́їля зібралися і, прийшовши до Самуї́ла в Ра́му,
5 сказали: «Ти постарів, а сини твої не йдуть твоїми слідами. Тож постав над нами царя, щоб він судив нас, як прийнято в усіх інших народів».+
6 Але Самуї́лу не сподобалося* те, що вони сказали: «Дай нам царя, щоб судив нас». Тож Самуї́л помолився до Єгови,
7 а Єгова відповів йому: «Зроби все, про що просять тебе люди. Бо вони відкидають не тебе, вони відкидають мене як свого царя.+
8 Вони роблять те саме, що робили від дня, коли я вивів їх з Єгипту; вони покидають мене+ і служать іншим богам.+ Так вони чинять і з тобою.
9 Послухай їх, але чітко попередь про наслідки, розкажи їм, що́ по праву буде вимагати цар, який пануватиме над ними».
10 Тож Самуї́л передав усі слова Єгови людям, які просили дати їм царя.
11 Він сказав: «Ось що по праву буде вимагати від вас цар,+ який пануватиме над вами: він забере ваших синів+ і одних зробить візниками своїх колісниць+ та вершниками,+ а інших змусить бігти перед колісницями.
12 Він поставить собі начальників над тисячами+ та над півсотнями,+ і дехто з ваших синів буде для нього орати+ й збирати врожай+ або ж виготовляти зброю та все необхідне для колісниць.+
13 Він забере ваших дочок, щоб вони виготовляли мазі*, варили їжу і пекли.+
14 Він забере ваші найліпші поля, виноградники та оливкові гаї+ і віддасть своїм слугам.
15 Братиме він у вас десятину з врожаю зерна й винограду і віддаватиме своїм придворним та слугам.
16 Також він забере ваших слуг і служниць, найліпші ваші череди та ваших ослів, щоб вони працювали на нього.+
17 Він братиме десяту частину з ваших стад,+ і ви станете його слугами.
18 Прийде день, коли ви будете нарікати на царя,+ якого собі вибрали, але Єгова не відповість вам».
19 Однак люди не хотіли слухати те, що Самуї́л говорив їм, і казали: «Ні, ми таки хочемо мати царя.
20 Тоді ми станемо як усі інші народи: наш цар буде судити нас, буде нами керувати і вести наші війни».
21 Самуї́л, почувши все, що говорив народ, повторив ці слова Єгові.
22 А Єгова відповів: «Послухайся їх і постав над ними царя».+ Тож Самуї́л сказав ізраїльтянам: «Повертайтеся кожен у своє місто».
