Перший лист до фессалонікійців 3:1—13
3 Отже, коли ми більше не могли це зносити, то вирішили, що ліпше нам самим залишитися в Афінах,+
2 а до вас послати Тимофія,+ нашого брата й Божого служителя*, який проголошує добру новину про Христа. Ми хотіли, аби він допоміг вам бути стійкими* і потішив вас, зміцнивши цим вашу віру,
3 щоб через ці лиха ніхто не похитнувся*. Ви ж самі знаєте, що нам їх не уникнути*.+
4 Коли ми ще були з вами, то неодноразово попереджали, що нам доведеться зносити лихо. І вам відомо, що так і сталось.+
5 Тож, коли я більше не міг це зносити, я послав його довідатися, чи ви залишаєтесь вірними+ і чи Спокусник+ часом вас не спокусив, бо тоді наша праця була б даремною.
6 І от Тимофій щойно повернувся від вас+ і приніс добру новину про вашу вірність та любов, про те, що ви завжди тепло згадуєте нас і прагнете побачитись з нами, як і ми з вами.
7 Тому, незважаючи на всі наші нещастя* і лиха, нас потішає те, що ви, брати, залишаєтесь вірними.+
8 І ми відновлюємо свої сили*, якщо ви залишаєтесь стійкими як послідовники Господа.
9 Бо чим можна віддячити нашому Богові за вас, за ту велику радість, яку маємо перед ним, дивлячись на вас?
10 Ми ніч і день з надзвичайною ревністю молимося, щоб побачити вас* і додати те, чого бракує вашій вірі.+
11 Тож нехай сам Бог, наш Батько, а також Ісус, наш Господь, дадуть нам можливість прийти до вас.
12 І хай Господь допоможе вам зростати в любові й дедалі більше сповнюватись любов’ю один до одного+ і до всіх, так само як і ми сповнені любові до вас.
13 Цим він зміцнить ваші серця і зробить їх бездоганно святими перед нашим Богом+ і Батьком під час присутності нашого Господа Ісуса+ з усіма його святими.
Примітки
^ Або, можливо, «Божого співпрацівника».
^ Або «укріпив вас».
^ Букв. «не заколивався».
^ Або «що ми призначені для цього».
^ Букв. «нужду».
^ Букв. «ми живемо».
^ Букв. «ваше обличчя».
