Перша книга хронік 12:1—40

  • Прибічники царя Давида (1–40)

12  Ось ті, хто прийшов у Цикла́г+ до Давида, коли він переховувався від Сау́ла,+ Кı́шового сина. Це сильні воїни, які допомагали йому на війні+  і були озброєні луками. Вони метали каміння з пращі+ та стріляли з лука і правою, і лівою рукою.+ Ці чоловіки були з братів Сау́ла, з племені Веніями́на.+  Ось їхні імена: Ахіезе́р, який був головою, і Йоа́ш — сини гіватя́нина+ Шема́а, Єзії́л і Пеле́т — сини Азмаве́та,+ Бера́ха, анатотя́нин Є́гу,  гівонітя́нин+ Їшма́я, який належав до тридцятки+ сильних воїнів і був її провідником; Єремı́я, Яхазії́л, Йохана́н, гедератя́нин Йозава́д,  Елуза́й, Єрімо́т, Беалı́я, Шемарı́я, харіфя́нин Шефатı́я,  Елка́на, Їшшı́я, Азаре́ль, Йоезе́р і Яшова́м — коре́ївці,+  Йое́ла і Зевадı́я — сини Єроха́ма з Гедо́ру.  Деякі га́дівці також стали на бік Давида, коли той був у твердині в пустелі.+ Це були сильні воїни, навчені воювати. Вони тримали напоготові великі щити і списи. Їхні обличчя були як обличчя левів, а самі вони були прудкі, як газелі на горах.  Головний — Езе́р, другий — Овдı́й, третій — Еліа́в, 10  четвертий — Мішма́нна, п’ятий — Єремı́я, 11  шостий — Атта́й, сьомий — Елії́л, 12  восьмий — Йохана́н, дев’ятий — Елзава́д, 13  десятий — Єремı́я, одинадцятий — Махбанна́й. 14  Вони були з га́дівців,+ воєначальники. Найменший міг протистояти сотні, а найбільший — тисячі.+ 15  Вони перебрались через Йордан першого місяця, коли річка вийшла з берегів, і прогнали всіх жителів долин на схід і на захід. 16  Дехто з племені Веніями́на та Юди також прийшов до Давида в його твердиню.+ 17  Давид вийшов їм назустріч і сказав: «Якщо ви прийшли з миром, щоб допомогти мені, то ми станемо друзями. Але якщо ви прийшли, щоб видати мене ворогам, хоч я не зробив нічого поганого, то нехай Бог наших прабатьків побачить це і розсудить».+ 18  Тоді Божий дух зійшов на* Амаса́я,+ голову тридцятки, і він сказав: «Ми твої, Давиде. Ми з тобою, сину Єссе́я.+ Мир, мир тобі, і мир тому, хто тобі допомагає,адже тебе підтримує твій Бог».+ Тож Давид прийняв їх і зробив начальниками військових загонів. 19  Також дехто з племені Манасı́ї перейшов до Давида, коли він пішов разом з філісти́млянами воювати проти Сау́ла. Але Давид не допомагав філісти́млянам, бо їхні правителі,+ порадившись, відіслали його, оскільки вважали: «Він перейде на бік свого пана Сау́ла, і ми поплатимось своїми головами».+ 20  Коли він прийшов у Цикла́г,+ то з племені Манасı́ї до нього перейшли А́дна, Йозава́д, Єдіаї́л, Михаїл, Йозава́д, Елı́гу і Ціллета́й, начальники над тисячами Манасı́ї.+ 21  Усі ці чоловіки були сильні та хоробрі+ і допомагали Давиду відбивати напади грабіжників. Вони стали воєначальниками. 22  Кожного дня до Давида приходили люди,+ щоб йому допомагати, і так назбиралося величезне військо, як військо Бога.+ 23  Ось кількість споряджених на війну чоловіків, які прийшли до Давида в Хевро́н,+ щоб передати йому царство Сау́ла, як Єгова і наказав.+ 24  З племені Юди було 6800 чоловіків, споряджених на війну, які носили великі щити і списи. 25  З племені Симео́на — 7100 сильних і хоробрих воїнів. 26  З левітів — 4600 чоловіків. 27  Єгоя́да+ був провідником Ааронових синів;+ з ним було 3700 чоловіків, 28  а також Садо́к,+ сильний і хоробрий молодий чоловік. З його роду було 22 начальники. 29  З веніями́нівців, братів Сау́ла,+ — 3000 чоловіків. Більшість з них до того часу вірно служили дому Сау́ла. 30  З єфре́мівців — 20 800 сильних і хоробрих чоловіків, що прославились у своїх родах. 31  З половини племені Манасı́ї 18 000 чоловіків, згаданих поіменно, прийшли, щоб зробити Давида царем. 32  З чоловіків із племені Іссаха́ра, які розуміли значення того часу і знали, що́ ізраїльтянам треба робити,— 200 провідників; і всі їхні брати підкорялися їм. 33  З племені Завуло́на — 50 000 чоловіків, які були придатні служити у війську і шикувалися в бойовому порядку повністю озброєні. Усі вони приєдналися до Давида і були йому цілковито віддані*. 34  З племені Нефтали́ма — 1000 провідників; з ними було 37 000 чоловіків, які носили великі щити і списи. 35  З да́нівців, які шикувалися в бойовому порядку, було 28 600 чоловіків. 36  З племені Аси́ра — 40 000 чоловіків, які були придатні служити у війську і шикувалися в бойовому порядку. 37  З племені Руви́ма, Га́да і з половини племені Манасı́ї — з тих, хто жив за Йорданом,+ — 120 000 воїнів, які мали різну зброю. 38  Усі ці воїни, які шикувалися в бойовому порядку, прийшли у Хевро́н, цілим серцем постановивши зробити Давида царем над усім Ізра́їлем. Решта ізраїльтян теж були однодушно* за те, щоб Давид став царем.+ 39  Три дні вони залишалися з Давидом, їли і пили, бо їхні брати все для них приготували. 40  Також ті, хто жив поряд, і навіть ті, хто жив у землях Іссаха́ра, Завуло́на і Нефтали́ма, привозили на ослах, верблюдах, мулах і биках багато їжі: випічку, круги пресованих фіг та родзинок, вино, олію, биків та овець, бо в Ізра́їлі була велика радість.

Примітки

Букв. «одягнув».
Або «усі, хто приєднався до Давида, не мали подвійного серця».
Букв. «одним серцем».