Перша книга хронік 16:1—43

  • Ковчег ставлять у наметі (1–6)

  • Давидова пісня подяки (7–36)

    • «Єгова став Царем!» (31)

  • Служіння перед ковчегом (37–43)

16  Після того як принесли ковчег правдивого Бога і поставили в наметі, який приготував Давид,+ почали складати цілопалення і мирні жертви перед лицем правдивого Бога.+  Закінчивши приносити цілопалення+ і мирні жертви,+ Давид поблагословив народ в ім’я Єгови.  Також він дав усім ізраїльтянам, кожному чоловікові й жінці, по хлібині і по кругу пресованих фініків та родзинок.  Потім він призначив декотрих левітів виконувати служіння перед ковчегом Єгови.+ Вони мали віддавати честь* Єгові, Богу Ізра́їля, віддавати йому подяку і хвалу.  Головний був Аса́ф,+ другий — Заха́рій, а потім — Єії́л, Шемірамо́т, Єхії́л, Маттітı́я, Еліа́в, Бена́я, Ове́д-Едо́м та Єії́л,+ які грали на лірах і арфах.+ Аса́ф грав на кимвалі,+  а священики Бена́я та Яхазії́л постійно сурмили перед ковчегом угоди правдивого Бога.  У той день Давид вперше доручив Аса́фу+ і його братам виконувати пісню подяки, яку присвятив Єгові:   «Дякуйте Єгові,+ кличте ім’я його,розповідайте серед народів про те, що він учинив!+   Співайте йому і піснею вихваляйте* його,+роздумуйте* про всі його дивовижні діла.+ 10  Хваліться його святим ім’ям.+ Нехай радіє серце тих, хто шукає Єгову.+ 11  Шукайте Єгову+ і силу його,завжди шукайте його ласки*.+ 12  Пам’ятайте про його дивовижні діла,+про його чудеса і присуди, 13  ви, потомство* його слуги́ Ізра́їля,+ви, його обранці, сини Якова.+ 14  Він — Єгова, наш Бог.+ Присуди його діють по цілій землі.+ 15  Пам’ятайте про його угоду повік,про обіцянку, яку він дав*,— протягом тисячі поколінь,+ 16  про угоду, яку уклав з Авраамом,+клятву, яку дав Ісаку,+ 17  яку він зробив постановою для Якова+та угодою для Ізра́їля, укладеною на віки. 18  Він сказав: “Я дам тобі ханаа́нський край,+який стане твоєю спадщиною”.+ 19  Тоді було їх мало,дуже мало, і жили вони як чужинці в цьому краю.+ 20  Вони ходили від народу до народу,від одного царства до іншого.+ 21  Він же нікому не дозволяв їх гнобити+і заради них докоряв царям,+ 22  кажучи: “Не торкайтесь моїх помазанціві не кривдьте моїх пророків”.+ 23  Співай Єгові, вся земле! З дня у день звіщайте спасіння, яке він дає!+ 24  Розповідайте народам про славу його,проголошуйте всім народам про його дивовижні діла. 25  Єгова — величний і, як ніхто інший, гідний хвали. Він грізніший за усіх богів.+ 26  Бо всі боги народів — то нікчемні божки,+а Єгова — той, хто створив небеса.+ 27  Перед ним — велич* і слава,+у його оселі — сила й радість.+ 28  Племена усі, віддайте Єгові те, чого він по праву заслуговує,віддайте Єгові належну йому славу і звеличуйте силу його.+ 29  Віддайте Єгові славу, належну його імені,+принесіть свої дари і станьте перед його лицем.+ Вклоніться* Єгові у шатах святості*.+ 30  Тремти перед ним, уся земле! Земля* міцно утверджена і не буде зрушена*.+ 31  Нехай радіють небеса і тішиться земля.+ Проголосіть серед народів: “Єгова став Царем!”+ 32  Хай шумить море і все, що в ньому. Нехай тішаться поля і все, що на них. 33  І хай лісові дерева радісно вигукують перед Єговою,бо він іде* судити землю. 34  Дякуйте Єгові, бо він добрий,+його віддана любов вічна.+ 35  Говоріть: “Боже нашого спасіння, врятуй нас,+збери і визволь нас від усіх народів,щоб ми прославляли твоє святе ім’я+і невимовно раділи, вихваляючи тебе*.+ 36  Хай Єгові, Богу Ізра́їля, лине хвалаусю вічність*”».Тоді весь народ сказав: «Амінь*!» — і віддав Єгові славу. 37  Потім Давид залишив Аса́фа+ з його братами перед ковчегом угоди Єгови, щоб вони постійно служили перед ковчегом+ і щодня робили все, що потрібно.+ 38  Ове́д-Едо́м і його брати — усього 68 чоловіків, а також Ове́д-Едо́м, Єдуту́нів син, і Хо́са були вартовими. 39  Священик Садо́к+ та інші священики повинні були служити перед святим наметом Єгови на узвишші в Гіво́ні.+ 40  Вони мали постійно, зранку і ввечері, складати цілопалення для Єгови на жертовнику для цілопалень та робити все, що написано в Законі Єгови, який він дав Ізра́їлю.+ 41  З ними були Гема́н, Єдуту́н+ і решта вибраних чоловіків, призначених поіменно, які мали дякувати Єгові,+ бо «його віддана любов вічна».+ 42  Гема́н+ і Єдуту́н повинні були сурмити, грати на кимвалах та інших інструментах, якими вихваляли* правдивого Бога. Сини ж Єдуту́на+ мали служити біля входу. 43  Після того весь народ розійшовся по своїх домах. Давид теж пішов додому, щоб поблагословити своїх домашніх.

Примітки

Букв. «згадувати».
Або «грайте для».
Або, можливо, «розповідайте».
Або «присутності». Букв. «лиця».
Або «нащадки». Букв. «насіння».
Букв. «слово, яке він наказав».
Або «гідність».
Або «поклоняйтесь».
Або, можливо, «через велич його святості».
Або «родюча земля».
Або «не затрясеться; не захитається».
Або «прийшов».
Або «невимовно раділи твоєю славою».
Або «від вічності до вічності».
Або «нехай буде так».
Або «інструментах для пісні».