Перша книга хронік 19:1—19
19 Через якийсь час помер Наха́ш, цар аммонітя́н, і замість нього зацарював його син.+
2 Дізнавшись про це, Давид сказав: «Я виявлю доброту*+ Хану́ну, синові Наха́ша, бо його батько колись виявив доброту* мені». Тож Давид відправив посланців, щоб потішити Хану́на після смерті батька. Проте коли Давидові слуги прийшли у край аммонітя́н+ до Хану́на, щоб потішити його,
3 їхні князі сказали Хану́ну: «Думаєш, Давид прислав розрадників з поваги до твого батька? Хіба його слуги прийшли не для того, щоб оглянути і розвідати твій край, а потім його спустошити?»
4 Тоді Хану́н схопив Давидових слуг, поголив їх,+ обрізав одяг аж до пояса та відправив їх усіх геть.
5 Почувши, що сталося з тими чоловіками і як сильно вони були принижені, Давид вислав їм назустріч людей з такими словами: «Залишайтесь у Єрихоні,+ поки у вас не відростуть бороди, і тоді повертайтесь».
6 Коли аммонітя́ни зрозуміли, що Давид їх зненавидів, то Хану́н разом з аммонітя́нами відправив посланців, щоб за 1000 талантів* срібла вони найняли колісниці та вершників з Месопотамії*, Ара́м-Маа́хи та Цо́ви.+
7 Отже, вони найняли 32 000 колісниць, а також царя Маа́хи з його народом, які прийшли й отаборилися біля Меде́ви.+ І аммонітя́ни вийшли зі своїх міст та приготувались до бою.
8 Почувши про це, Давид послав Йоа́ва+ та все військо з найсильнішими воїнами.+
9 Аммонітя́ни вийшли і вишикувались біля входу в місто, а царі, які прийшли, стали окремо в полі.
10 Йоа́в побачив, що вороги наступають спереду і ззаду, тому вибрав найліпші ізра́їльські загони та вишикував їх у бойовому порядку проти сирійців.+
11 А над рештою воїнів він поставив* свого брата Авіша́я,+ і вони вишикувались проти аммонітя́н.
12 Йоа́в сказав: «Якщо сирійці+ почнуть перемагати мене, то ти прийдеш мені на порятунок, а якщо аммонітя́ни будуть перемагати тебе, то я врятую тебе.
13 Будьмо сильні!+ Відважно воюймо за наш народ і міста нашого Бога! А Єгова зробить те, що йому до вподоби».
14 Тож Йоа́в зі своїми воїнами напав на сирійців, і ті почали втікати.+
15 Аммонітя́ни побачили, що сирійці втікають, і самі втекли від його брата Авіша́я, відступивши в місто. Після того Йоа́в повернувся в Єрусалим.
16 Коли сирійці побачили, що Ізра́їль їх переміг, то вислали посланців, щоб ті покликали на допомогу сирійців, які жили біля Ріки*+ і на чолі яких був Шофа́х, начальник Гададезе́рового війська.+
17 Почувши про це, Давид відразу зібрав увесь Ізра́їль, перейшов Йордан і наблизився до сирійців. Він вишикував проти них своїх воїнів у бойовому порядку, і сирійці вступили з ним у бій.+
18 Але вони почали втікати від ізраїльтян, і Давид вбив у сирійському війську 7000 візників колісниць і 40 000 піших воїнів. Також він убив воєначальника Шофа́ха.
19 Як тільки Гададезе́рові слуги побачили, що Ізра́їль їх переміг,+ вони уклали мир з Давидом і стали йому підкорятися.+ Відтоді Сирія вже не допомагала аммонітя́нам.
Примітки
^ Або «віддану любов».
^ Або «віддану любов».
^ 1 талант — 34,2 кг. Див. додаток Б14.
^ Букв. «Ара́м-Нагараї́му».
^ Букв. «дав у руку».
^ Тобто Євфрату.
