Перша книга хронік 29:1—30

  • Пожертви на храм (1–9)

  • Давидова молитва (10–19)

  • Народ радіє; правління Соломона (20–25)

  • Смерть Давида (26–30)

29  Потім цар Давид сказав усьому збору: «Мій син Соломон, якого вибрав Бог,+ ще молодий і недосвідчений*,+ а роботи дуже багато, бо цей величний храм* не для людини, а для Бога Єгови.+  Я доклав усіх зусиль, щоб приготувати для дому мого Бога золото для золотих речей, срібло для срібних, мідь для мідних, залізо для залізних,+ деревину+ для дерев’яних, а також онікс, каміння вставне, яке садять на розчин, камінці для мозаїки, всілякі дорогоцінні камені та алебастр у великій кількості.  Крім усього того, що я приготував для святого дому, я даю власне золото+ і срібло з любові до дому мого Бога:+  3000 талантів* офı́рського золота+ і 7000 талантів очищеного срібла, щоб покрити стіни приміщень храму,  а також золото для золотих речей і срібло для срібних речей та для всього, що будуть виготовляти майстри. Хто ще хотів би сьогодні принести дар для Єгови?»+  І князі родів, князі Ізра́їлевих племен, начальники над тисячами та над сотнями+ і начальники, які займалися справами царя,+ підійшли і почали давати пожертви.  Для служіння в домі правдивого Бога вони дали 5000 талантів золота, 10 000 да́риків*, 10 000 талантів срібла, 18 000 талантів міді та 100 000 талантів заліза.  Також кожен, хто мав дорогоцінне каміння, віддавав його до скарбниці дому Єгови, за яку був відповідальний гершо́нівець+ Єхії́л.+  І народ мав радість від того, що давав добровільні пожертви, адже люди жертвували Єгові від усього серця.+ Цар Давид теж дуже радів. 10  Після того Давид віддав хвалу Єгові на очах усього збору і сказав: «Єгово, Боже нашого батька Ізра́їля, нехай тобі лине хвала усю вічність*. 11  Тобі, Єгово, належить велич,+ могутність,+ краса, слава і величність*,+ адже все, що на небі і на землі,— твоє.+ Тобі, Єгово, належить царство,+ ти — Голова над усіма. 12  Від тебе — багатство і слава,+ і ти пануєш над усім.+ У твоїй руці сила+ і могутність,+ і ти можеш звеличити+ та зміцнити кожного.+ 13  Боже наш, ми дякуємо тобі й вихваляємо твоє славетне ім’я. 14  Хто я і хто мій народ, що можемо так щедро жертвувати? Адже все від тебе, і все, що даємо тобі, ми отримали від тебе. 15  Ми перед тобою чужинці та поселенці, як і всі наші прабатьки.+ Наші дні на землі — немов тінь,+ і немає надії. 16  Єгово, Боже наш, подивись, скільки всього цінного ми зібрали, щоб побудувати дім для тебе, для твого святого імені! Усе це з твоєї руки і належить тобі. 17  Я добре знаю, мій Боже, що ти досліджуєш серця+ і любиш непорочність*.+ Від чистого* серця я пожертвував тобі все це і дуже радію, що твій народ, який тут зі мною, дає тобі добровільні приношення. 18  Єгово, Боже наших прабатьків, Авраама, Ісака та Ізра́їля, поможи своєму народу завжди мати такий охочий дух і служити тобі від усього серця.+ 19  Також допоможи моєму синові Соломону цілим* серцем+ триматись твоїх заповідей,+ нагадувань і постанов. Допоможи йому робити все це і збудувати величний храм*, для якого я все приготував».+ 20  Потім Давид сказав усьому збору: «Віддайте хвалу вашому Богу Єгові!» Тоді весь збір віддав хвалу Єгові, Богу своїх прабатьків, і всі люди попадали на коліна і вклонились Єгові, а також царю. 21  Наступного дня вони склали Єгові жертви і принесли цілопалення+ для Єгови: 1000 молодих биків, 1000 баранів, 1000 ягнят і разом з ними — виливні жертви.+ Вони принесли багато жертв за весь Ізра́їль.+ 22  У той день вони їли і пили перед лицем Єгови та дуже раділи.+ І вони вдруге проголосили Соломона, Давидового сина, царем і помазали його перед лицем Єгови, зробивши провідником.+ А Садо́ка помазали, щоб він служив священиком.+ 23  Тож Соломон сів як цар на трон Єгови+ замість свого батька Давида. Його царювання було успішне, і всі ізраїльтяни слухались його. 24  Також усі князі,+ сильні воїни+ і всі сини царя Давида+ підкорилися царю Соломону. 25  Єгова дуже звеличив Соломона перед усім Ізра́їлем, і таким величним не був жоден з ізра́їльських царів, які правили перед ним.+ 26  Давид, син Єссе́я, був царем над усім Ізра́їлем. 27  Він царював* в Ізра́їлі 40 років: 7 років — у Хевро́ні+ і 33 роки — в Єрусалимі.+ 28  Задоволений довгим життям*,+ Давид помер у глибокій старості, маючи багатство і славу. А замість нього царем став його син Соломон.+ 29  Про всі діла царя Давида, від першого до останнього, розповідається в записах прозорливця Самуї́ла, пророка Ната́на+ і провидця Га́да.+ 30  У цих записах також розповідається про його царювання, могутність і про те, що відбувалося з ним, з Ізра́їлем і всіма довколишніми царствами.

Примітки

Або «тендітний».
Або «цитадель; палац».
1 талант — 34,2 кг. Див. додаток Б14.
Да́рик — перська золота монета. Див. додаток Б14.
Або «від вічності до вічності».
Або «гідність».
Або «праведність; чистоту».
Або «щирого».
Або «повністю відданим».
Або «цитадель; палац».
Або «кількість днів його царювання».
Букв. «днями».