Перша книга царів 13:1—34
13 За наказом Єгови з Юди в Бете́ль прийшов Божий чоловік.+ У той час Єровоа́м стояв біля жертовника,+ щоб спалити приношення.
2 Звернувшись до жертовника, Божий чоловік передав слова Єгови: «Жертовнику, жертовнику! Так говорить Єгова: “У домі Давида народиться син, на ім’я Йосı́я.+ Він складе на тобі в жертву священиків узвиш, які спалюють тут приношення. І він спалить на тобі людські кістки”».+
3 Того дня він також дав їм такий знак*, кажучи: «Ось вам знак* від Єгови: “Жертовник розколеться, і попіл*, що на ньому, розсиплеться”».
4 Як тільки цар Єровоа́м, який стояв біля жертовника, почув те, що сказав Божий чоловік про жертовник у Бете́лі, то простягнув руку і вигукнув: «Схопіть його!»+ В ту ж мить рука всохла*, і він не міг поворухнути нею.+
5 А жертовник розколовся, і попіл розсипався. Так виконався знак* від Єгови, який дав Божий чоловік.
6 Тоді цар сказав Божому чоловікові: «Прошу, помолися за мене і вблагай* свого Бога Єгову, щоб моя рука зцілилась».+ Божий чоловік почав благати Єгову, і царева рука зцілилась та стала такою, як раніше.
7 Цар сказав Божому чоловікові: «Ходімо до мого дому, поїси, і я дам тобі дарунок».
8 Але Божий чоловік відповів: «Навіть якщо ти даси мені половину свого дому, я не піду з тобою і не буду їсти хліба чи пити води в цьому місці,
9 бо Єгова мені наказав: “Не їж хліба, не пий води і не повертайся тією дорогою, якою прийшов”».
10 Тож він пішов іншою дорогою, а не тією, що прийшов у Бете́ль.
11 У Бете́лі жив один старий пророк. Його сини прийшли додому і розказали йому про все, що Божий чоловік зробив того дня в Бете́лі. Також вони передали батьку слова, які той чоловік сказав царю.
12 Батько запитав їх: «Якою дорогою він пішов?» — і сини показали дорогу, якою пішов Божий чоловік, що приходив з Юди.
13 Тоді батько наказав синам: «Осідлайте для мене осла». Вони осідлали осла, і він поїхав.
14 Старий пророк поїхав за Божим чоловіком та зустрів його, коли той сидів під великим деревом. Він запитав: «Це ти Божий чоловік, який прийшов з Юди?»+ — «Так»,— відповів чоловік.
15 Старий пророк сказав: «Ходімо до мого дому і поїси хліба».
16 Але той відповів: «Я не можу повернутися з тобою і увійти до твого дому, не можу їсти чи пити в цьому місці,
17 бо Єгова мені наказав: “Не їж там хліба, не пий води і не повертайся тією дорогою, якою прийшов”».
18 На це старий пророк сказав: «Я теж пророк, як і ти. Ангел передав мені слова Єгови: “Запроси його до свого дому, щоб він поїв хліба і попив води”». (Але він його обманув.)
19 І той пішов з ним, щоб поїсти хліба й попити води в його домі.
20 Коли вони ще сиділи за столом, пророк, який повернув чоловіка, отримав звістку від Єгови
21 і сказав Божому чоловікові, який прийшов з Юди: «Так говорить Єгова: “Ти не послухався наказу Єгови і не виконав заповіді, яку дав твій Бог Єгова,
22 а повернувся, щоб їсти й пити в місці, про яке я тобі наказав: «Не їж там хліба і не пий води». Через це твоє тіло не буде поховане в гробниці твоїх прабатьків”».+
23 Після того як Божий чоловік — пророк, який повернувся,— поїв хліба і попив води, старий пророк осідлав для нього осла,
24 і той пішов своїм шляхом. По дорозі на нього напав лев та вбив його.+ І тіло пророка лежало на дорозі, а поруч стояв осел і лев.
25 Коли тією дорогою проходили люди, то побачили, що на дорозі лежить тіло і поруч стоїть лев. Вони пішли і розповіли про це в місті, де жив старий пророк.
26 Коли про це почув пророк, який повернув Божого чоловіка, то сказав: «Це Божий чоловік, який не послухався наказу Єгови,+ і тому Єгова послав лева, який роздер його і вбив. Усе сталося так, як говорив Єгова».+
27 Він наказав своїм синам: «Осідлайте для мене осла». І вони осідлали.
28 Тоді він поїхав і знайшов на дорозі тіло, біля якого стояв лев та осел. Лев не з’їв тіла і не роздер осла.
29 Старий пророк підняв тіло Божого чоловіка, поклав його на осла і повіз у своє місто, щоб оплакати і поховати його.
30 Він поклав його тіло у свою гробницю, і його оплакували, кажучи: «Яке ж горе, мій брате!»
31 Поховавши його, старий пророк сказав своїм синам: «Коли я помру, поховайте мене в гробниці, де похований Божий чоловік. Покладіть мої кістки поряд з його кістками.+
32 Усі слова, що він говорив про жертовник у Бете́лі і про всі святилища на узвишшях+ у містах Сама́рії,— всі слова, які Єгова передав через нього,— обов’язково сповняться».+
33 Але й після того Єровоа́м не покинув неправедного шляху. Він і далі призначав священиків з простого народу,+ щоб ті служили на узвишшях. Він призначав священиком* кожного, хто хотів, і казав: «Нехай він буде священиком узвишшя».+
34 Через цей гріх домашні Єровоа́ма+ загинули і були стерті з лиця землі.+
Примітки
^ Або «передвістя».
^ Або «передвістя».
^ Або «жирний попіл», тобто попіл, просочений жиром жертв.
^ Або «руку паралізувало».
^ Або «передвістя».
^ Або «пом’якши лице».
^ Букв. «наповнював руку».
